Що робитиме Юлія Тимошенко в опозиції?

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„Опозиційна позиція більше імпонує Юлії Тимошенко, аніж будь яка інша. Тимошенко, по-перше, буде в опозиції боротися за помаранчевий електорат, буде робити все, щоб дискредитувати коаліційну угоду «Нашої України». По-друге, буде чекати наступних парламентських виборів. І, по-третє, з опозиційною риторикою Юлія Тимошенко буде готуватися до президентських виборів 2009 року”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Юлія Тимошенко нарешті зрозуміла те, що вже кілька місяців тому зрозуміли політичні аналітики, а саме, що вона не буде прем’єром наступного українського уряду. У нових політичних умовах Юлії Тимошенко набагато легше стати Президентом України, аніж стати прем’єром. Щоби бути обраною Президентом, потрібна підтримка більшості населення України, і тут у Тимошенко з її шармом є шанс поборотися за таку підтримку. А от щоби стати прем’єром потрібна підтримка більшості фінансово-промислових груп, які стоять за партіями. У якості прем’єра Тимошенко занадто активна, агресивна й непередбачувана, тому фінансово-промислові групи зроблять ставку на інших претендентів на цю посаду.

Що робитиме Тимошенко далі, очевидно, не знає ніхто. Вона може попроситися в правлячу коаліцію без будь-яких умов, а потім спробувати підпорядкувати її собі зсередини. Другий варіант: вона може спробувати виторгувати собі посаду спікера парламенту, а вже звідти спробувати стати основним гравцем і підпорядкувати собі уряд з будь-яким іншим прем’єром. Можливий, звичайно, й варіант повної опозиції, але за чотири-п’ять років до наступних президентських та прем’єрських виборів не гарантовано, що Тимошенко користуватиметься такою популярністю, як нині. А значить, в інтересах Тимошенко буде дестабілізація ситуації настільки, щоби вибори були достроковими”.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„В опозиції Тимошенко готуватиметься до президентських виборів 2009 року. Мені видається, що у неї буде багато цікавої роботи, вона буде справжнім лідером опозиції. Вона буде чіплятися до кожної помилки цієї коаліції й до Президента також, для того, щоб готувати грунт для перемоги на президентських виборах”.

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„Буде готуватися до президентських виборів. Але була деяка експресія в інтерв‘ю Тимошенко газеті «Бізнес», що можливий союз з частиною «Нашої України». Я, чесно кажучи, собі не можу уявити, як політично й юридично можна укласти коаліцію з частиною іншої фракції. Це просто неможливо з точки зору імперативного мандату.

Стосовно опозиції. Це також форма певної політичної відповідальності, але Юлія Володимирівна дуже багато обіцяла, й треба відповідати за обіцянки. Я думаю, що зараз треба думати про те, як реалізовувати все, що обіцяли раніше, зокрема й під час президентських виборів. А відхід до опозиції – це найбільш проста й, можливо, навіть безвідповідальна політична стратегія в нинішніх умовах

Заява Тимошенко про відхід до опозиції означає відмову від проекту відновлення помаранчевої коаліції, а це фактично означає відкриття шляху до перемоги на виборах і формування уряду Януковича. Я думаю, що Юлія Володимирівна повинна чітко це розуміти й має про це сказати своїм виборцям. Якщо вона відмовляється від союзу зі своїми колишніми партнерами – вона фактично працює на перемогу Януковича”.

Володимир ПОЛОХАЛО (керівник проекту «Політична думка»):

„Тимошенко буде діяти відповідно до демократичних приписів, що визначають перебування політичної сили в опозиції. Мова йде не про перехід Тимошенко в опозицію. Не Тимошенко перейшла в опозицію – відбулася відставка і БЮТ перейшов в опозицію.

Йдеться насамперед про реанімацію, рімейк меморандуму між Віктором Януковичем і Віктором Ющенком, який був підписаний 22 вересня2005 року.

Якщо рімейк такого меморандуму відбудеться в квітні, то блок опиниться в опозиції, як це сталося у вересні, тому що БЮТ виключає союз із Партією регіонів – союз старого й нового, до речі, як виключають цей союз і 90% громадян. Тому Тимошенко буде в опозиції разом із цими 90% українського суспільства”.

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):

„Партия Регионов боится заключать договор с Тимошенко, потому что прекрасно знает, что она будет перетаскивать одеяло на себя. «Наша Украина» тоже работала с Тимошенко и боится ее. Пока Тимошенко занималась сбором голосов, оказалось, что не менее сложной проблемой оказался следующий шаг в ее жизни – найти свое место в новом парламенте, в новом политикуме. Быть профессиональным оппозиционером – это значит потерять влиятельных союзников и финансистов. Те, кто пришел по тем или иным финансовым и политическим причинам в БЮТ, собираются решать в парламенте свои экономические задачи, а фракция, которая будет в оппозиции (даже с таким интересным и харизматическим лидером, как Юлия Тимошенко), имеет очень мало шансов успешно отстаивать политико-экономические интересы своих членов. Поэтому я думаю, что это серьезное заявление Тимошенко заставит задуматься тех, кто сегодня финансирует избирательную кампанию Тимошенко и рассчитывает на ее большой успех.

Больше всего выиграют те, кто от имени БЮТ идет в горсоветы и облсоветы – они легко откажутся от имени «мамы Юли» и легко найдут себе новое политическое применение. Тимошенко была бы неплохим оппозиционером в парламенте, она профессионально умеет это делать, и это заставляло бы правящую группировку очень эффективно работать.

Но другой вопрос, если Тимошенко действительно окажется вне распределения власти в новой парламентской республике, то она немедленно начнет подготовку к досрочным президентским и парламентским выборам”.

"Центр дослыдження полытичних цынностей", 14 березня 2006 року.