Об институте Аналитика Мониторинги Блоги
   
29.08.2006, 15:42


Інваліди екстремальної політики


Як відомо, політиці притаманні непередбачуваність та хаотичність. У ній учорашні переможці сьогодні часто стають переможеними, а наслідками революцій користуються ті, хто мав до них найменший стосунок. Не стали винятком і останні парламентські перегони: мало хто очікував, що Партії регіонів удасться сформувати правлячу коаліцію й зайняти весь економічний блок уряду, вельми цікавою є й доля тих, хто зробив найбільший внесок у скарбничку перемоги «регіоналів».

 

«Синя» перемога «з'їла» своїх батьків

      На тлі перемоги, яку святкує за результатами парламентсько-урядової кризи Партія регіонів, не можна не помітити, що всередині її дисциплінованої структури відбувається поступове, але стабільне розшарування. Після того як під час чергового нічного «мозкового штурму» Віктор Ющенко оголосив, що Прем'єр-міністром України все-таки буде Віктор Янукович, лави Партії регіонів опанувала загальна радість. Щоправда, відоме прислів'я «У перемоги багато батьків...» до цієї політичної сили, схоже, стосунку не має. Перемога «регіоналів», яка вилилася в «синьо-помаранчевий» об'єднавчий процес, швидше, навпаки — своїх батьків «з'їла».

      Наприклад, на сьогодні не можна сказати, що Володимир Рибак, Сергій Тулуб чи навіть Андрій Клюєв у громадській свідомості або на практиці «наближали як могли» поразку «помаранчевих» сил. Водночас такі активісти Партії регіонів, як Тарас Чорновіл, Раїса Богатирьова чи Євген Кушнарьов, зробили для «торжества регіоналізму» значно більше, але в результаті не отримали нічого, крім того, чим і так володіли, — крісел народних депутатів України і членів відповідних парламентських комітетів.

      Скажімо, екс-голова Луганщини Віктор Тихонов, який уособлював перед «помаранчевою» владою значну частину провини за організацію відомого з'їзду в Сіверськодонецьку й чимало метушився для перемоги Партії регіонів у Луганській області, не отримав значимого парламентського портфелю. Напевне, далися взнаки гнівні виступи пана Тихонова в бік Президента під час останньої «прем'єріади», в яких він клявся «лягти кістьми» за партію та Віктора Федоровича, якщо «гнилі апельсини» дозволять собі прийняти неконституційне рішення про розпуск парламенту. По суті, саме Віктор Тихонов разом із Євгеном Кушнарьовим та іншими впливовими «регіоналами» були головними носіями ідеї оголошення імпічменту Президентові «у випадку прийняття будь-якого рішення, що суперечить Конституції України». Оскільки такого рішення з «помаранчевого» боку не було, Партії регіонів із почуття політичної ввічливості потрібно було принести в жертву політичного барана, а може, й двох. Судячи з міністерських та парламентських призначень, неважко здогадатися, кого партія обрала на ці ролі.

      І не можна сказати, що внесок «болтологів» від ПР у «завоювання» влади на Печерських пагорбах був незначним. Якщо пригадати події місячної давнини та становище «регіоналів» — «антикризова» коаліція уже формально створена, але не сприйнята рештою політикуму, в тому числі Президетом, — то цілком зрозуміло, що на тому етапі хтось повинен був викривати, загрожувати, кусати. Саме ця місія лягла на плечі таких товаришів, як Тихонова і Ко. А тепер, як кажуть, мавр зробив свою справу.

«Чорні оратори» старалися і... перестаралися

      Інша діяльна, але в даний момент фактично не реалізована фігура Партії регіонів — Євген Кушнарьов. Після зайняття «антикризовою» коаліцією керівного плацдарму мало хто міг подумати, що «губернатор» Харківщини часів «першого Януковича» не отримає навіть «поганенького» місця в керівництві Верховної Ради чи Кабінету Міністрів. Адже Кушнарьов був керівником парламентської виборчої кампанії Партії регіонів, активно боровся з «помаранчевими» ще з часів сіверськодонецького «з'їзду сепаратистів». Абсолютна більшість його колег, які фігурували на високих щаблях до 2004 року, тепер знову повернулися у виконавчу владу. А Євген Кушнарьов, до всього, у «контрреволюційному» пориві добалакувався до проголошення у Харкові відчуженої як від Києва, так і від Донецька влади, за що провів певний час у СІЗО, звинувачений у зазіханні на територіальну цілісність України. Саме Кушнарьов переніс на себе наслідки психологічної атаки на «регіоналів» у Харкові, став жертвою дивного замаху на двері партійного офісу перед самими виборами, написав книгу-анафему «помаранчевій» владі, виявив маніпулятивні технології проти ПР на телебаченні. Але, як видно, в цьому і полягає його мінус. Весь цей час Кушнарьов виконував роль «чорного оратора» Партії регіонів, старався і... перестарався. Кусюча собака приносить турботи не лише «незваному гостю», який несподівано перейшов у категорію «любих друзів», а й самому господарю, котрому потрібно відповідати за укуси. В одному зі своїх недавніх інтерв'ю в.о. секретаря Ради нацбезпеки Володимир Горбулін недвозначно порівняв політичну перспективу Євгена Кушнарьова з долею Робесп'єра, а для Президента Віктора Ющенка слова «сепаратизм» і «Кушнарьов», судячи з усього, вже незворотно стали синонімами. З огляду на це, не дивно, що Євген Петрович залишився поза «зоною дерибану» при новому переділі кабмінівських портфелів і мусив задовольнитися Комітетом ВР із правової політики.

      Раїса Богатирьова — багаторічна соратниця Віктора Януковича, котра віддавна представляла його інтереси в парламенті, — також залишилася віддаленою вiд керування урядово-парламентськими справами. Їй світить хіба що умовна роль голови фракції ПР у Верховній Раді — умовна, бо насправді «синьою» фракцією керуватимуть інші впливові «регіонали».

      Тарас Чорновіл також обмежився повноваженнями «почесного» члена Партії регіонів, хоча був самовідданим виконавцем в арсеналі Януковича в найгірші для «донецьких» часи й навіть очолював передвиборчий штаб «синього» кандидата в президенти-2004.

Новий час потребує нового стилю

      Якщо переходити від констатації фактів до висновків, то слід відзначити таке: проблема післякризового існування Партії регіонів полягає в тому, що ця політична сила з самого початку була розділена на публічних політиків та латентних прагматиків.

      Віктор Янукович був прапором для публічних політиків, але кораблем, на якому він майорів, керували латентні прагматики — такі, як Рінат Ахметов, Микола Азаров, Борис Колесников. Існування «сірих кардиналів» різних калібрів на противагу «ораторам», завдання яких — репетувати, але нічого не отримувати, — біда будь-якої масової партії. Публічні політики можуть бути достатньо знаковими, авторитетними й навіть харизматичними, але коли починається торг за конкретні політичні та економічні важелі, вони стають непотрібними. У кращому випадку їх очікує «природний» політичний відбір і роль статистів.

      Сьогодні епоха протистояння, якій були характерні звинувачення та погрози, відходить в Україні на задній план. Разом із нею основні політичні актори налаштовані позбавлятися од «відпрацьованих» ідей на кшталт «російської мови як другої державної», «союзу з братськими слов'янськими народами» чи «федералізації країни». Відтак до кращих часів у шафу ховаються й політичні персонажі, котрі такі ідеї представляли, адже їх присутність і прагнення продовжувати свою діяльність у звичному для себе стилі може погано відобразитися на партнерських стосунках iз колишніми ворогами, а нині партнерами. Звісно, ці «бронепоїзди» не розрізаються на брухт, а стають на запасну колію. Але наразі слід визнати: вага вчорашніх «хедлайнерів» у сьогоднішній ПР дуже незначна.

Ігор ПЕТРУК.

 

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

Вадим Карасьов,

політолог, директор Інституту глобальних стратегій:

      — Якщо пройтися по персоналіях, то Тарас Чорновіл ще довго залишатиметься затребуваним у Партії регіонів як символ певної «українськості» й свого бренду-прізвища. Він, можливо, й надалі виконуватиме роль такого собі «спікера» ПР, але ця роль не буде розширятися.

      Раїса Богатирьова отримала компенсацію у вигляді посади керівника партійної фракції у ВР, але важко сказати, наскільки вона цим задоволена і яку кількість депутатів цього потужного утворення здатна контролювати.

      Євген Кушнарьов справді майже нічого не отримав, окрім символічного призу голови парламентського правового комітету. Хоча комусь може здатися, ніби це здобуток, пан Кушнарьов явно виглядав не дуже задоволеним цим «досягненням». Враховуючи його внесок під час президентських і парламентських виборів, він уповні претендував на урядові посади, які відійшли панам Табачнику й Толстоухову — персонам, що просиділи всю війну в засаді. Тепер, не маючи крісла у виконавчій владі, Кушнарьову складно буде спілкуватися з регіональною харківською елітою, яку він прагне очолювати та представляти в столиці. Це знижує його рейтинг як серед харківських регіональних політичних гравців, так і позиції у внутріпартійних іграх.

Володимир Полохало,

політолог, народний депутат від БЮТ:

      — Мене не цікавлять ані як громадянина, ані як політолога особливості внутрішньої ієрархії Партії регіонів. Важливіший принцип, за яким вона будується і який, власне, визначає ситуацію всередині цієї структури. Ця організація сформована за клановим принципом, базується на відносинах «клієнтели» — взаємної залежності і винагороди за участь.

      Тому зовнішні прояви мало визначають дійсне становище тих чи інших героїв у Партії регіонів. Кількість заяв на ТБ, політична активність лише почасти відображають, хто серед них є хто. Фінансисти партії відомі — от саме вони і є дійсною силою «Регіонів». Це Ахметов, Клюєв — вони, можна сказати, «власники» партії, яка захищає інтереси великого капіталу.

 

Україна молода, 29 серпня 2006р




Предыдущие материалы из раздела
З НОВИМ 2009 РОКОМ!
31.12.2008, 16:59
Колектив Інституту глобальних стратегій – ІГЛС вітає всіх друзів, читачів та відвідувачів нашого сайту з Новим роком та Різдвом Христовим! Бажаємо ...
Штаб-квартира стран-экспортеров газа может разместиться в Петербурге
29.12.2008, 12:12
В Штаб-квартира организации стран-экспортеров газа может разместиться в Санкт-Петербурге. Северную столицу в качестве города-кандидата предложил ...
Не договорившись по газу с Юлией Тимошенко, российская сторона накажет себя - эксперт
25.12.2008, 17:06
Даже в случае, если «Газпром» и украинская сторона не договорятся о поставках российского газа с 1 января, ни Украина, ни Европейский союз серьезно ...
Український середній клас не готовий виходити на майдани?
25.12.2008, 12:10
Експерти вважають, що український середній клас поки не налаштований на протестні акції. Такі результати експертного дослідження сьогодні на ...
Карасьов: Натяки і блефування щодо обхідних газопроводів не слід сприймати серйозно
23.12.2008, 17:33
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що при правильній політиці Україна ще на довго збереже статус основного газового ...
Спрос на валюту в Украине будет расти
23.12.2008, 15:24
НБУ не может самостоятельно удержать курс национальной валюты, потому что многое зависит от экономической политики, которую проводит правительство ...
Аналитика
 Архив