Об институте Аналитика Мониторинги Блоги
   
28.12.2006, 14:27


Які головні політичні підсумки 2006-го року для України? (ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ)


Кілька днів залишається до завершення нинішнього року. Року, насиченого важливими, часом суперечливими, політичними процесами. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до політичних експертів з питанням: „Які головні політичні підсумки 2006-го року для України ? ”

Віктор НЕБОЖЕНКО ( керівник соціологічної служби «Український барометр» ):

„Самое главное – это отсутствие элементов гражданской войны в Украине. Тоесть, несмотря на ожесточенные конфликты между «оранжевыми» и «бело-голубыми», между всеми ветвями власти на всех уровнях, все-таки украинская политика не перешла в «горячую» стадию. Это величайшее достижение 2006 года. Гораздо важнее даже, чем в 2004 году. Если в таком режиме нам удастся продержаться хотя бы года два, то Украина выйдет из глубочайшего исторического кризиса. Вот это первый результат – отсутствие гражданской войны на Украине.

Второй – конечно же смена власти от «оранжевых» к «бело-голубым» на всех фронтах: экономическом, политическом, культурном. Произошла кардинальная смена ориентиров: в геополитике, в культуре, в форме правления (в данном случае речь идет о переходе от президентской к парламентской форме правления).

Третий результат этого года – полная неопределенность по сравнению с предыдущими годами. Тоесть фундаментальное отсутствие каких-либо перспективных инициатив, новых лиц, новых идей в сочетании с резким сужением исторических перспектив Украины. Такого не было все пятнадцать лет”.

Олесь ДОНІЙ ( голова Центру досліджень політичних цінностей ):

„Головний політичний підсумок 2006 року - це ще дальший відрив політики від суспільства. Яскравим прикладом стали березневі вибори. По-перше, вони таки не стали «першими демократичними», бо фальсифікації були масовими (причому з обох боків), а по-друге, партії не витримали перевірки пропорційними виборами. Внутрішньопартійні бюрократи скористалися можливістю швидкого збагачення і зайнялися масовим продажем місць у списках як до Верховної, так і до місцевих Рад. Таким чином вибір виборців фактично був спотворений. Адже виборці голосували або за партійних лідерів, або за основні партійні ідеологеми, а натомість їм підсунули бізнес-еліту в якості політичних керманичів. Політика в Україні дедалі більше стає забавкою для бізнесу.

Провал «помаранчевої коаліції» та утворення «антикризової» також значною мірою пов’язані з нехтуваннями волею виборців. Колись у 2000 році мені довелося першому написати про укладання політичного тріумвірату, як передумову перемоги політичної опозиції, де чітко було вказано, що Ющенко має бути Президентом, Тимошенко -прем’єром, а Мороз - Головою Верховної Ради. За 6 років ці три політики так і не змогли домовитися про такий алгоритм.

Тертя, які відбувалися в подальшому між командами Президента та Прем’єра, значною мірою закладені змінами до Конституції. Після цих змін стабільна влада в Україні можлива лише за умов приналежності і Президента і більшості у Верховній Раді до однієї політичної сили. Консенсусу щодо нових змін до Конституції у політичних еліт немає. Громадськість певною мірою розгублена. Суспільство за 2006 рік не народило контреліту. Так що можна вважати, що 2006 рік був для України роком політичної стагнації”.

Володимир ФЕСЕНКО ( голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» ):

„Головний політичний підсумок полягає в тому, що попри всі політичні кризи, політичні конфлікти і різноманітні політичні негаразди рік закінчується більш-менш в спокійному режимі, без політичної війни. Звичайно, продовжується в різних формах протистояння уряду і президентських структур. Але той факт, що відбулось навіть підписання бюджету з боку Президента свідчить про те, що і президентська сторона і урядова сторона визнають необхідність домовлятися, взаємодіяти між собою, а не воювати. Тому що у разі продовження посилення політичної війни програватиме країна. Я думаю, що це головний підсумок року.

Можна сказати ще про один вимір. Цей вимір має назву «конституційна реформа». Рік пройшов під знаком конституційної реформи, з усіма неоднозначними наслідками. Він почався зі спроб відправити у відставку уряд, тоді ще уряд Єханурова, а закінчився він також протистоянням між Президентом і урядом. Але, в принципі, конституційна реформа потроху набирає сили. Вона вже не лише набула чинності, а є фундаментом формування нової конструкції влади. І тому, навіть враховуючи неоднозначні негативні наслідки нової системи влади, зокрема протистояння між президентськими і урядовими структурами, слід визнати, що конституційна реформа вже стала і політичним, і юридичним фактом”.

Кость БОНДАРЕНКО ( директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна ):

„Головний політичний підсумок – це завершення Помаранчевої революції і перехід держави до стабільності. Мається на увазі не стільки стабільність як певний час спокою, а як період, коли запрацювали в звичному, а не революційному ритмі головні державні інститути”.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ ( директор Центру політичних досліджень і конфліктології ):

„Я думаю, що головний підсумок – це те, що українська політична еліта вчиться жити за новими правилами. Хоч це відбувається досить складно, але процес поступово прогресує. Головний підсумок – це перехід до практичного втілення політичної реформи в життя, до збалансованої системи владних повноважень і до політичної відповідальності.

Серед важливих підсумків року можна назвати також більшу відповідність нинішнього зовнішньополітичного курсу уподобанням населення. Тобто вектор зовнішньої політики був дуже сильно схилений у пронатівський і проєвропейський бік. Нині він втримується десь на такому поміркованому центрі стосунків між Європою, НАТО і Росією, що відповідає загальним тенденціям громадської думки і загалом інтересам України”.


Вадим КАРАСЬОВ ( директор Інституту глобальних стратегій ):

„Головний підсумок цього року полягає в тому, що політичні еліти, «топові» політичні гравці вимушені були грати за правилами парламентсько-президентської республіки і пристосовуватись до нових конституційних повноважень та політичного процесу, який генерується сьогодні кількома центрами влади. 2006 рік був роком парламентських виборів, виборів до Парламенту, який за Конституцією формує уряд. Вибори в Парламент лише поклали початок формуванню, реформуванню влади із одночасною боротьбою за владу і основні владні повноваження.

Цей рік був роком боротьби за владу. І якщо говорити про уроки, то вже під завісу нинішнього року, фактично в овертаймі основного часу політичної гри, намітилися контури політичного компромісу і співіснування основних центрів влади і політичного впливу. Фактично, під кінець 2006 року процес формування влади і становлення основних елітних комбінацій та владних конфігурацій почав назрівати. В перспективі 2007 року намітився дуетний альянс між Президентом і Кабінетом Міністрів, який може стати в короткостроковій і середньостроковій перспективі основною владною віссю навколо якої буде обертатись колесо української політики. Хоча не виключений і радикальний сценарій – нагнітання політичних пристрастей, конфліктизації взаємостосунків. Не виключений сценарій дострокових виборів. Але, враховуючи уроки 2006 року, є більш реалістичним і більш прогнозованим сценарій політичного паритету і співіснування між основними гравцями. В рамках цього співіснування можливі конфлікти, можливі локальні загострення. Втім, жодна зі сторін, жоден з інсайдерів української політики не зацікавлений в тотальному конфлікті. Скоріше за все ось таке дозоване вприскування загострення, компромісності і перемир`я, чергування конфліктності і компромісності в рамках тринарного альянсу (включаючи Мороза) буде визначати політику на 2007 рік. Саме з цієї точки зору кінець 2006 року передає політичну естафету року 2007. Це, очевидно, є кристалізація моделі політичного співіснування за умов нової політичної системи, при тому, що жодна з політичних сил сьогодні не може мати контрольного пакету над владою”.

"Центр цінностей", 28.12.2006



Предыдущие материалы из раздела
Кто раскачивает ситуацию в Крыму?
17.11.2008, 19:00
Впервые после 1994-го поставлен вопрос о принадлежности полуострова. Крым напоминает бомбу, лежащую на дне моря: пока вокруг тихо, она будет молчать. ...
Кто займет кресло Арсения Яценюка?
17.11.2008, 18:28
На прошлой неделе Верховную Раду Украины в прямом смысле слова обезглавили. Силами нового неформального союза фракций в авангарде с Партией регионов ...
Двуполярный мор
17.11.2008, 11:27
 Сегодня на Украине начнут поминать жертв голода 1932-1933 годов. Мероприятия под названием "Голодомор. 75-я годовщина памяти" продлятся до ...
Премьеры России и Украины - Владимир Путин и Юлия Тимошенко встретятся сегодня в Кишиневе в рамках саммита СНГ
14.11.2008, 18:56
Они обсудят политическую ситуацию на Украине и вопросы цены газовых поставок. Развитие Украинской экономики подорвано кризисом. Масла в огонь ...
Консультант Секретариата Ющенко: следующей после Яценюка будет Тимошенко, а Янукович вернется в правительство
14.11.2008, 18:03
Киев, Ноябрь 12 (Новый Регион, Анна Сергеева) – Вслед за сегодняшней отставкой спикера Верховной Рады Арсения Яценюка последует увольнение ...
Відставити Тимошенко можна, але як - питання
14.11.2008, 14:58
Відставка нинішнього складу уряду можлива теоретично, однак, неможлива з юридичної точки зору, вважає політолог Вадим Карасьов. Таку думку він ...
Аналитика
 Архив