За яку політреформу чубляться депутати?

Здавалося би, тут як на війні: хтось „за”, хтось „проти”. Однак виявилося, що все набагато хитріше у тій „реформі”.Бо комуністи начебто підтримують більшість і виступають за політ реформу, але свою і голосувати бюлетенями не дуже й то хочуть. Олександр Волков переконаний, що нинішнє блокування роботи парламенту пов’язане не так з опозицією, як з тим що депутати-мажоритарники не бачать своєї зацікавленості в отій політичній реформі.” Треба, щоб з нами почали діалог, а не ставили раком!” – зазначив Волков. Тож спробуй зрозуміти, яка мета всього цього дійства, хто чого хоче досягти і чим все це може завершитись?

Вадим Карасьов,

директор Інституту глобальних стратегій

Основна мета політреформи, попри пафосні слова про поліпшення державної системи влади, має суто передви­борний характер. Основний її задум — нейтралізувати опозиційних лідерів, які сидять на рейтинговому троні. Будь-який з варіантів, якщо він буде прийнятий, серйозно зашкодить Вікторові Ющенку.

Хоча, звичайно, досягти цієї мети пропрезидентським силам надзвичайно важко, бо доводиться залагоджувати інтереси мажоритарників і списочників, більшовиків та їхніх ситуативних союзників — комуністів. Це надзвичай­но хистка конструкція — купа каміння не зліплена цементом, а навпаки перекладена динамітними шашками. Зок­рема, зараз чимало охочих у самій більшості натиснути на гальма до весни, щоб зайняти більш вигідну позицію, ніж та, яку зараз їм пропонує Адміністрація Президента.

Мій прогноз: у першому читанні за політреформу прого­лосують, і навіть у другому, а от для фінішного голосуван­ня 300 голосів навряд чи набереться.

Олександр Ржавський, голова громадського комітету з виборів Президента

Я вважаю, що у Верховній Раді відсутні сили, які проти політреформи і які за політреформу. Є одна спільна мета — надурити опонента.

Опозиція, за великим рахунком, згодна вирішити питан­ня пропорційних парламентських виборів в обмін на підтримку політреформи. Вона розраховує, що як тільки 'пропорційний" закон буде прийнятий, то початок наступ­ної сесії опозиція проігнорує. Президент буде змушений розпустити парламент і призначити позачергові вибори. Пропрезидентські сили намагаються за допомогою опозиції впровадити політреформу. щоб надалі утриматися при владі.

Однак якщо аналізувати ситуацію — шанси переграти владу дорівнюють нулю. А ось влада в свою чергу програє глобально. Керівництву України до вподоби ситуація в Росії, але треба розуміти, що українського Путіна з нинішніх керівників не вийде. Бо російський президент має 80% підтримки, у нас навпаки — влада має 80% не­доброзичливців. Тому політреформа може продовжити повноваження можновладців лише на декілька років, їм треба думати, що чим більша конфронтація зараз, тим жорстокіші будуть "розборки" потім.

   А що стосується нинішньої діяльності опозиції, то якби в неї було бажання поховати політреформу, потрібно було на голосуванні у вівторок не блокувати трибуни, а дати голо­суванню відбутися, тільки так, щоб більшовики не добра­ли потрібних голосів. Серед більшості є достатньо фінан­сово не забезпечених депутатів, які, до того ж, іронічно сприймають ідею політреформи, а серед опозиціонерів вистачає таких, що можуть вирішити їхні проблеми — в ре­зультаті, в день голосування у когось загостриться апенди­цит, в когось по дорозі до ВР відлетить колесо...

Андрій Єрмолаєв, директор Центру соиіально-політичних досліджень "Софія"

   Голосування у вівторок було прикладом недовгостроко­вого розрахунку, до нього належним чином не підготувала­ся ні опозиція, ні "більшовики". Воно начебто існувало ли­ше для того, щоб виплеснути емоції, сказати своє "фе". Цьо­му доказ, що в парламенті не було видно жодного лідера. Литвин шарівся і ніяковів. Ющенко десь сховався в натовпі, хоча його соратники зайняли трибуну, замість Симоненка слово брали його колеги, а Мороз пропадав у Трускавці.

    Поведінка ж опозиції взагалі була сумішшю відчаю з "підставою". Відчаю тому, що було видно, наскільки опо­зиціонери не вірять у свою перемогу, не вірять, що зможуть стримати натиск "більшовиків". "Підставою" тому, що ха­рактер дій депутатів "Нашої України" в парламенті вдарить по іміджу Віктора Ющенка. Національні канали покажуть це як спробу державного перевороту або як цирковий номер.

   Тарас Чорновіл, народний депутат

 України Голосування цього тижня — це лише репетиція для оцінки важелів тиску, які слід задіяти протягом зими, щоб підготуватися до остаточного голосування. У період різдвяних канікул відбудеться масивний тиск на депутатів, будуть задіяні великі суми для того, щоб вийти на 300 го­лосів. Я не виключаю, що "Наша Україна" залишиться єди­ною фракцією (хіба що у парі з Б ЮТ), яка в кінцевому ре­зультаті не підтримає політреформи. І жодне блокування нам не допоможе. Ніяких важелів впливу, в тому числі си­лових, у нас уже немає. Єдиний варіант — референдум. Але і тут ми вже припізнилися, після всіх процедур він відбудеться вже після внесення змін до Конституції. В та­ку колізію "Наша Україна" потрапила через нерішучість лідерів на початку вересня.

"ПІК" 26 грудня 2003-14 січня 2004