Вадим Карасьов: Президент – не просто «золотий», а головний акціонер у процесі створення коаліції

9 листопада відбувся круглий стіл на тему «Вирішальний момент створення коаліції: «золота акція» Президента», на якому обговорювалися проблеми створення парламентської коаліції та можливості впливу на цей процес Голови держави. Пропонуємо вашій увазі виступ на круглому столі відомого політолога і політтехнолога, директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова.

Вже більше місяця минуло з дня голосування, а ситуація з коаліцією ще не визначена. І в цьому сенсі ми є заручниками парламентсько-президентського кентавру. Тому що ми розуміємо, що той, хто сьогодні стане прем’єром – є кандидатом на президентські вибори. А з іншого боку чіткої процедури формування уряду немає, тому замість процедури іде режисура. І режисура передбачає інсценування, режисера і так далі по списку. Питання, яке сьогодні стоїть на круглому столі (чи є Президент «золотим» акціонером?) я би уточнив: Президент є не просто «золотим», він є головним акціонером, тому що без нього ця коаліція не сформується і без позиції Президента не буде сформований і сконсолідований правлячий клас.

 Що стосується парламентської коаліції: проблема не в тому, що ми сьогодні стоїмо перед завданням сформувати парламентську коаліцію в прямому сенсі цього слова. В класичній парламентській країні все було б просто. Як в Польщі. Коли були оприлюднені результати парламентських виборів, все стало ясно. А далі це вже справа техніки.

В Україні ситуація складніша. Тому перше – при формуванні коаліції ми говоримо про парламентську коаліцію, яка має сформуватися за результатами голосування 30 вересня. Але насправді проблема інша. Це не парламентська коаліція, а конституційна оптимізація повноважень Президента і прем’єра. І мова іде не стільки про парламентську коаліцію і урядову коаліцію, скільки про коаліцію на 2010 рік, коаліцію на президентські вибори. Тому що всі прекрасно розуміють: як тільки висвітиться кількість голосів за прем’єра Тимошенко, можна стартовим пістолетом відкривати президентські вибори. І що Президент на це піде? Що він цього не розуміє?

І тому Президент визначився. Або чітко сьогодні оптимізуються повноваження Президента і прем’єра (Президента Ющенка і прем’єра Тимошенко), і створюється повноцінна широка коаліція демократичних сил (не тріадна коаліція Партія регіонів – НУ-НС – Блок Литвина, а діадна широка коаліція НУ-НС – БЮТ на широких засадах). Не коаліція 2007 року, а коаліція 2010 року з тим, хто кого підтримує. І можливо навіть на 2015 рік. Треба розглядати програмову складову цієї коаліції. Мова іде про широкі засади коаліції демократичних сил, про системні  засади влади «помаранчевих» сил в разі, якщо буде створена коаліція Тимошенко і Ющенка. Ключ до цієї коаліції у Тимошенко, тому що вона має дати зобов’язання Президенту. Або вона не буде прем’єром.

Ви що вважаєте, що Ющенко самогубець? Що він своїми руками призначить Тимошенко без жодних зобов’язань. Проблема зовсім не в тому, що він боїться Тимошенко. Без наявності взаємних зобов’язань ми закладаємо конфлікт в майбутню коаліцію. Ми закладаємо під коаліцію міну. Так навіщо її тоді створювати? Щоб завтра вона розпалася?

Постає питання: якщо не буде цієї коаліції, то який буде вихід? Коли говорять про 2007 рік, то забувають про 2010. А Президент залишається носієм прямого мандату, він залишається серйозним гравцем, ключовим акціонером влади. Якщо б це була чиста парламентсько-президентська республіка  - ОК. Проте у нас недо-парламентсько-президентська республіка. І Конституція – її ніби і нема. Адже вона погано написана. Отже ключовим питанням коаліції є коаліція на широких засадах.

Тепер ситуація, якщо коаліції не буде. Як це вплине на електоральний потенціал Президента? Ще ніхто не доказав, що якщо конкуруватимуть Ющенко і Тимошенко, то Тимошенко може перемогти в прямій схватці з Ющенком. Не забувайте, що за Тимошенко як прем’єра в 2006 голосували як за прем’єра при Президенті Ющенко. Це зв’язка. Це дуетне лідерство. В тому-то й проблема, що це дуетне лідерство постійно перетворюється в дуельне лідерство. Це справа 2004 року, і вона була пролонгована в 2006 і 2007. Тому ще не факт, що в разі конкуренції Ющенко програє. Для Ющенка справа не в цьому, а в тому, що така дуельна коаліція одразу приречена на перебування у перманентному конфлікті.  І Партія регіонів тут тільки виграє.

Демократична коаліція можлива тільки якщо буде пакт між Тимошенко і Ющенко на широких засадах. Якщо пакту не буде, якщо Тимошенко на це не погодиться, то буде безкоаліційна Рада, як це є сьогодні, це буде ситуативна більшість, і виконувати обов’язки буде нинішній уряд і нинішній прем’єр-міністр. А Тимошенко буде в опозиції.

Далеко не факт, що Тимошенко зможе переграти Ющенка на президентських виборах.

igls.com.ua, 12.11.2007