«З якою метою скликається Сєвєродонецьк-2 ?» (ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ)

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):

„Партия Регионов ищет свою новую роль. И отсюда шарахания от намеков на федерализм и до всенародной антинатовской борьбы. Скорее всего, это не полноценное политическое действие. Это поиски, попытки уколоть власть и посмотреть, на что она будет реагировать: НАТО, Луценко, русский язык, христианство, федерализм и т.д.. Пока не представляют другого смысла эти мероприятия”.

Володимир КОРНІЛОВ (директор Українського філіалу Інституту країн СНД )

„Разговоры об организации этого съезда ведутся давно, цели провозглашены. Так что я могу повторить то, что говорилось. Действительно, сложилась довольно парадоксальная ситуация в нашей стране. Во время предвыборной кампании те люди, которые самостоятельно зачислили себя в число элиты украинской нации замалчивали и ссылались на неактуальность тем НАТО, русского языка, интерпретации спорных периодов истории, а после выборов эти элиты вдруг объявляют кто будет героем Украины, на каком языке нельзя разговаривать, на каком нужно разговаривать, в какой блок вступать, в какую церковь ходить. Честно говоря эта ситуация кажется мне странной и отнюдь не соответствующей демократическим европейским стандартам, о которых так долго говорят в Украине.

Действительно нельзя решать за народ, за своих избирателей, за общины, за депутатов местных советов какие им памятники ставить, на каком языке разговаривать и кто вообще должен зачислять себя в эти элиты. Ситуация складывается очень тяжелая. Последними действиями власть совершила массу актов, которые направлены на раскол общества. Депутаты юго-востока должны как-то подумать над тем, как отстоять права своих избирателей, быть услышанными не только перед выборами, но и постоянно”.

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„Коли донецьким, в політичному сенсі слова, погано, вони завжди звертаються до ідеї Сєвєродонецька. Наміри скликати щось на кшталт Сєвєродонецька-1 існували давно, ще до того як Партія Регіонів була відсторонена від влади і пішла в опозицію. Це була ініціатива гуманітарно-радикального і регіонального крила Партії Регіонів. Зокрема, народного депутата Колєсніченка, окремих регіональних політиків – Левченка, Голенка. Але поки ці наміри втілювались в життя, партія опинилась в опозиції. І тут, не маючи попередніх намірів брати участь в Сєвєродонецьку-2, керівництво Партії Регіонів може бути зацікавлено в цьому зібранні для того, щоб продемонструвати свою опозиційність та зближення зі своїм електоральним активом. Так що Сєвєродонецьк-2 може стати масовою, публічною, опозиційною акцією Партії Регіонів.

Але, не зважаючи на це, Янукович і взагалі партія будуть поводити себе більш стриманіше, без емоційних «викидів», які були характерні для 2004 року. Сєвєродонецьк-2, все ж таки, буде блідою копією того з`їзду, що відбувся в 2004 році» ”.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„У мене не має підстав вважати, що офіційно заявлена мета не відповідає дійсності. Мені видається, що спроба зібрати представників політичних сил, які представляють інтереси Сходу і Півдня і поговорити про гуманітарні проблеми – проблеми мовні, проблеми інтерпретації історії, - на часі. Цілком природно, що така ініціатива з`явилась. Я не виключаю, що є певна частина представників, або тих, хто голосує за Партію Регіонів, яка незадоволена недостатньо виразною і послідовною позицією своїх лідерів. І можливо там вони сформулюють певний наказ своїм керманичам більш послідовно відстоювати позиції Сходу і Півдня України”.

Юрій ЯКИМЕНКО (директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):

„Важко говорити про конкретну мету цього з`їзду, оскільки зрозуміло, що на ньому навряд чи будуть прийняті якісь підсумкові документи, які могли б стати спільною стратегією чи певних місцевих громад, чи політичних сил. Мені здається, що мета проведення цього з’їзду лежить в політичній площині, і в першу чергу – це необхідність ще раз актуалізувати тему невдоволення нібито від імені певних регіонів політикою нинішньої влади в сенсі не задоволення їх соціально-культурних прав.

Відбувається чергова спроба педалювання нібито проблем статусу російськомовного населення, вжитку російської мови. Це захід може стати черговою спробою розігріву суспільно-політичної ситуації в країні, і використання в якості предмету для незадоволення останнього листа керівництва країни щодо приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Це спроба актуалізувати ці теми для свого електорату, з тим, щоб можливо представники цих регіонів у парламенті отримали підґрунтя для більш радикальних дій”.