Як Ви оцінюєте візит Тимошенко в Росію?» (ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ)

21 лютого завершився візит премє`єр-міністра України Юлії Тимошенко до Російської Федерації.. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей «АКСІА»» звернувся до політичних експертів з питанням: «Як Ви оцінюєте візит Тимошенко в Росію?»

Вадим КАРАСЬОВ ( директор Інституту глобальних стратегій ):

„Оцінюю цей візит як напіввдалий, а напівневдалий. З одного боку Тимошенко не вдалось переграти на полі газової дипломатії Президента України. Але з іншого боку мала місце тривала зустріч з Путіним. Але в цій половинчатості я, все ж таки, акцентував би увагу більше на другій частині, тобто на невдалості. Адже у Тимошенко на цей візит були завищенні сподівання, а результати маємо несиметричні.

Такі очікування безумовно були, раз Тимошенко, незважаючи на серйозну простуду, вирішила їхати до Москви. Можливо саме хворобливий стан Юлії Тимошенко нейтралізував завжди присутню їй в таких справах енергетику і відповідний вплив на своїх переговорних візаві. В Москві не відчувався властивий нашому прем’єру драйв, наполегливість, переговорна кмітливість. Так що можливо хвороба не дала змогу Юлії Тимошенко заглянути в душу Володимиру Путіну і досягти тих результатів на які вона сподівалась”.

Віктор НЕБОЖЕНКО ( керівник соціологічної служби «Український барометр» ):

„Пока мы не получили собственной самооценки Тимошенко Юлии Владимировны трудно что-либо комментировать. Она является единственным источником информации о том, что же все-таки происходило в Москве.

Если поездку Ющенко сравнивать с поездкой Тимошенко, то поездку Президента освещали как российские СМИ, как пропрезидентские средства массовой информации, так антипрезидентские средства массовой информации, которые давали хотя и противоречивую картину, но в целом объективную. В ситуации с поездкой Тимошенко мало что понятно. Она полна каких-то тайн и мало освещается. А тот факт, что Юлия Владимировна отказалась делать пресс-конференцию в самой Москве не дает нам пищи для интерпретаций, поэтому нужно подождать ее большой пресс-конференции в Украине”.

Олександр МЄДВЄДЄВ (експерт Центру досліджень політичних цінностей «АКСІА»)

„Я бы назвал его не совсем удавшимся для Тимошенко лично, хотя все запланированные встречи на высоком уровни и состоялись. Самый главный месседж , с которым ехала премьер в Москву не удалось выполнить. А именно – подписать договора о поставке газа на Украину минуя посредников. Второй момент который хотелось бы отметить, это не возможность самостоятельных заявлений в российской столице. Весь визит выглядел срежиссированным российской стороной так, чтобы показать отсутствия самостоятельности в переговорном поле премьер-министра Украины. Достижения же Ющенко выглядят же намного весомее нежели техническая поездка Тимошенко в Россию.

А из положительных моментов я бы отметил саму возможность Тимошенко впервые, в качестве премьер-министра Украины, произвести этот визит”.

Володимир КОРНІЛОВ ( директор Українського філіалу Інституту країн СНД ):

„Я так понимаю, что эти долгие переговоры в Газпроме ни чем и не могли закончиться, потому что представители российского правительства и самого Газпрома на кануне заявили о том, что вся эта газовая тематика не предмет обсуждения уровня Тимошенко-Зубков или, тем более, Тимошенко-Миллер. Это предмет обсуждения хозяйствующих субъектов, в частности Газпрома и Нефтегаза Украины на основе рамочных договоренностей двух президентов. Визит Юлии Тиошенко не имел никакого влияния на газовые переговоры. На сколько мне известно Тимошенко не подписала с Зубковым ни одного документа. Все что я слышал, это уверения Тимошенко в адрес Президента России о том, что российский бизнес не будет здесь дискриминирован. Но нужно понимать, что без подписанных документов это слова и не более того.

Можно сказать, что это был ознакомительный визит, поскольку Юлия Владимировна впервые побывала в России в качестве премьера. И какого-то украинского прорыва на российском фронте ждать не приходилось и в ближайшее время вряд ли придется”.

Володимир ГОРБАЧ ( політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва):

„Я б назвав цей візит ознайомчим. Це перший візит Юлії Тимошенко в ранзі прем`єр-міністра за дві її прем’єрські каденції. З одного боку з нею змогла ознайомитись російська політична еліта, а з іншого боку Юлія Тимошенко зробила максимально можливе, щоб зустрітись практично з кожним представником російського істеблішменту. В цьому сенсі візит вдалий. Але стосовно досягнення конкретних домовленостей він був вторинним, в плані нових міждержавних сенсів. Тому жодних зламів, чи проривів, сенсаційних успіхів не відбулось. Зрештою, в газовій темі на цей момент прем’єр потерпіла поразку, оскільки вся стратегія уряду по невиплаті грошей РосУкрЕнерго і намагання зламати цю схему не виправдались. Все одно доводиться повертатись до виплати боргів і функціонування цієї ж самої схеми. Профільна мета поки що не була досягнута, але якби і була досягнута, то успіхи були б приписані не їй”.

Андрій ЄРМОЛАЄВ ( президент Центру соціальних досліджень «Софія» ):

„Вважаю візит вдалим, хоча б тому що він не став джерелом сенсацій. Своїми сенсаціями ми лякаємо і своїх співгромадян і весь світ. Щодо предметного змісту, слід враховувати, що Тимошенко дуже підвели її соратники, коли почали один поперед одного заявляти про чистий аркуш. Тимошенко, незважаючи на свою критичність в енергетичній царині, декларувала, що вона буде робити все для співпраці з Президентом Ющенком. Мені здається, що ця настанова і стала вирішальною. Напередодні візиту і російська сторона і українська сторона публічно наполягали на тому, щоб прем’єр-міністр не використовував Москву для піару своїх ініціатив. Можливо виходячи із сумного досвіду брюссельського піару, і виходячи із заяв соратників Тимошенко, які дуже багато уваги приділяли чистим аркушам. Як виявляється на цих аркушах досить багато написано і причому дрібним почерком.

Візит пройшов так, як має пройти візит прем’єр-мінстра після перемовин двох глав держав. Наскільки я зрозумів з повідомлень, мова йшла про поглиблене співробітництво урядів, про відтворення роботи економічного комітету, формування робочих груп, що є актуальним враховуючи проблеми, пов`язані зі вступом в СОТ, необхідності поновлення кооперації у сфері машинобудування, високотехнологічних галузях, пошуку взаємовигідної співпраці в оборонному комплексі.

Зверну увагу на те, що від російського прем’єра пролунала досить змістовна ініціатива стосовно того, що в енергетичній царині не варто обмежуватись лише торгівлею, а доцільно вести спільну інвестиційну діяльність в цих напрямках: видобутку енергоносіїв, їх транспортування. Через дефіцит інформації мені важко оцінювати підсумки переговорів Тимошенко з Путіним і Міллєром. Але думаю, що навряд чи там є якісь революційні речі. Я можу лише висловити гіпотезу, що можливо каменем спотикання буде проблема, пов’язана з розподілом газу на внутрішньому ринку. Буде вестись боротьба за платоспроможних промислових споживачів, боротьба за монополію. Тимошенко в цьому питанні буде наполеглива, зокрема в плані статусу Нафтогазу і т.д.

Серйозно оцінювати подальші перспективи співпраці уряду Тимошенко з російською стороною ми зможемо лише вже після обрання нового російського Президента. Швидше за все, це вже будуть перемовини по осі Тимошенко-Путін. Саме тоді і буде проявлена продуктивність сьогоднішнього візиту”.

"Інтернет-репортер", 22.02.2008