Карасьов вважає Україну енерготранзитним серцем Європи

Політолог Вадим Карасьов переконаний, що в України досить серйозний і перспективний потенціал як енерготранзитної держави. Про це він сказав в інтерв'ю сайту ГАРТ.

«Україна на всіх правах може виконувати роль комутаційного енергетичного центру, у зв’язку з чим її можна назвати енерготранзитним серцем Східної Європи та нової енергетичної Євразійської мапи», – зазначає експерт.

За його словами, енерготранзитна дуга України, що охоплює постачальників енергії (Росію, країни Центральної Азії, Каспійського-Кавказького регіону) та енергоспоживачів (країни Західної Європи, Євросоюзу), і яка може розтягнутися від Балтії (наприклад, Литви) і до країн Кавкасько-Каспійського регіону(Грузія, Азербайджан), має стати дугою стабільності, енергопрозорості та ефективної логістики.

«Адже через цю дугу проходить не лише нафта. Через цю дугу проходить висока енергія енергетичних відносин на Європейському континенті і в глибинах Євразії», – наголошує Карасьов.

При цьому саме цим він пояснює важливість енергетичних форумів і самітів, котрі мають на меті оформити енерготранзитний простір в певну логістику та технічні стандарти.

«Вони виконують певну місію посередництва між постачальниками та споживачами енергетики. І це дає Україні шанс не тільки на створення, підтримання, вдосконалення свого енергоекономічного потенціалу, але й шанс на  участь у великій енергетичній грі, в великих енергетичних конфігураціях, котрі сьогодні створюються в цьому регіоні, в Чорноморсько-Каспійському, в Балто-Чорноморсько-Каспійській системі держав на десятиліття вперед», – переконаний експерт.

Він уточнює, що саме цей енерготранзитний простір може стати підвалинами нової підсистеми функціонування Чорноморсько-Каспійської системи міжнародних відносин.

Карасьов також додає, що участь в енергетичних самітах, окрім представників країн, котрі споживають енергію і входять до Балто-Чорноморської енергетичної дуги, варто було б більш активно приймати і країнам-постачальникам – Росії, державам Центральної Азії – і долучатися до формування як нової логістики транзиту енергоресурсів, так і нових конфігурацій в енергетичних відносинах на Європейському енергетичному просторі.

При цьому він зазначає, що саме в цій сфері потрібні більш активні зусилля української енергодипломатії для того, щоб на цих самітах більш серйозно були представлені країни, які є постачальниками енергоресурсів для країн Європи і для України.

Ініціативу України щодо укладення Декларації про принципи глобальної енергетичної безпеки Карасьов вважає слушною з однієї сторони, але разом з тим застерігає, що вона може викликати неоднозначне ставлення в ряді європейських країн.

«Окрема, ексклюзивна позиція певних країн Європейського Союзу є причиною того, що ЄС ще й досі немає узгодженої та солідарної економічної стратегії, – говорить експерт. –  Вона є у Центрально-Азійських країн, у США, в певній мірі контури такої стратегії проглядаються в Україні, але Європейський Союз в силу того, що це не окрема держава, а своєрідний регуляторний поліс, суто економічна організація, не може створити умови для енергетичної солідарності і, відповідно, для скоординованої і консолідованої енергетичної стратегії».

«Саме тому, – вважає Карасьов, – Україна стимулює до появи такої стратегії. Але з іншого боку, її намір може бути сприйнятий неоднозначно такими державами, як Німеччина, Франція, котрі все ж таки в своїй енергетичній стратегії керуються не інтересами Європейського Союзу, а суто національними».

Наостанок експерт додав, що проблема енергетичної безпеки на сьогодні є ключовою і ключовими стають визначення таких її понять, як стабільність, прозорість, диверсифікація та ефективна транзитна логістика.

«Для української енергетичної дипломатії настав час креативності і проактивності. А це передбачає постійне висування ініціатив, їх обговорення, систематичні зустрічі, комунікації, саміти – як офіційні дипломатичні, так і робочі, «без краваток». Енергетична дипломатія сьогодні – це стрижень дипломатичної роботи країн, коті знаходяться в потенційних енерготранзитних регіонах», – переконаний Карасьов.

"Гарт", 21.05.2008