Об институте Аналитика Мониторинги Блоги
   
23.12.2008, 15:13


Снігова куля безробіття: що робити, щоб вона не перетворилася на лавину


Економічна криза в Україні поступово переростає у кризу соціальну. Проте час ще не втрачено. Експерти одностайні в думці, що не допустити це можуть лише адекватні дії держави.

Непроста ситуація в українській економіці починає все більше й більше тиснути на ринок праці. З кожним днем в Україні стрімко зростає кількість безробітних. Цифри, які з’являються у ЗМІ, приводять до тихої паніки тих, кого ще не звільнили. І тут є від чого панікувати.

Як неодноразово заявляв директор Державної служби зайнятості Володимир Галицький, якщо у листопаді стати на облік у центрах зайнятості щодобово приходило 6-7 тисяч осіб, то вже у грудні їхня кількість збільшилася удвічі. До кінця року, за прогнозами експертів, безробітних буде вже 900 тисяч – 1 млн. осіб. У першій половині 2009 року їхня кількість сягне до 1,5-2 млн. І це лише офіційно зареєстрованих.

Певний вплив на ринок праці справлятимуть і гастарбайтери, які повернуться з-за кордону після скорочення робочих місць. При цьому основного напливу, за прогнозами експертів, слід очікувати з Росії, де переважна більшість українських заробітчан працює на будівництві. За прогнозами Українського центру соціальних реформ, з Росії повернеться близько 250 тисяч осіб. Натомість з Європи масового повернення трудових мігрантів не очікують, бо з весни економіка європейських країн поступово виходитиме зі спаду і потребуватиме робочих рук.

Найбільший наплив до українських центрів зайнятості Володимир Галицький прогнозує на кінець січня – лютий наступного року. І тоді  директор Державної служби зайнятості не виключає перебоїв з виплатою соцдопомоги через дефіцит у Фонді державного страхування, сума якого може сягнути двох мільярдів гривень. Але такий сценарій можливий лише в тому разі, якщо держава не робитиме жодних кроків для поліпшення ситуації в цій сфері.

Вивести з підпілля

Безробіття поширюватиметься у двох формах – відкритій і прихованій. Причому перевага тієї чи іншої форми безпосередньо залежатиме від дій уряду. Поки що все скидається на те, що воно переважатиме у прихованій формі.

"Безробіття в Україні, я думаю, домінуватиме в латентній формі, – каже Новинареві  Елла Лібанова, директор Українського центру соціальних реформ. – Це буде вимушена адміністративна відпустка, скорочений робочий тиждень, обрізана заробітна плата. Але на відкрите безробіття роботодавці не підуть, тому що вони ще не забули, у якій скруті перебували ще минулого року, як важко було в Україні знайти працівника".

Але роботодавці керуватимуться не лише острахом втратити кваліфікованих працівників. Куди важливіше для них максимально мінімізувати витрати. Тут вони вдаватимуться до різних засобів, не гребуючи й порушенням Кодексу законів про працю. На багатьох підприємствах, які почали відчувати подих світової фінансової кризи ще весною, робітникам ось уже кілька місяців не платять зарплату. У разі повної зупинки виробництва керівникам таких підприємств легше відправити працівників у неоплачувану відпустку, ніж їх звільнити, що тягне за собою значні витрати. Те, на які кошти житимуть у такому випадку люди, роботодавців цікавить найменше. Подібна ситуація, зокрема, склалася на ЛАЗі, де керівництво заборгувало працівникам зарплатню за сім місяців й тепер просто не пускає людей до робочих приміщень, навіть не думаючи їх звільняти.  

"У таких ситуаціях, як це не цинічно звучить, людям зручніше бути звільненими, – зазначає Новинареві Людмила Шангіна, директор соціальних програм Центру Разумкова. – Тому що за умови звільнення їм мусить бути до копійки виплачена вся заробітна плата, людям виплачуються вихідні гроші, вони можуть офіційно стати на облік й отримувати допомогу до того часу, поки ситуація не налагодиться".

Для того, щоб відкрита форма безробіття переважала над прихованою, за словами експерта з Центру Разумкова, необхідний жорсткий контроль держави над додержанням трудового законодавства з боку роботодавців.

У розвинутих країнах цю функцію державі активно допомагають здійснювати профспілки. В Україні вони продовжують діяти хіба що на великих підприємствах, де збереглися ще з радянських часів. Але загалом профспілки у нашій країні свою основну функцію – захист прав працівників і збереження робочих місць – майже не виконують. "Ми розігнали профспілки й у нас немає організації, яка б захищала робочі місця професійно, – зауважує Новинареві Віктор Небоженко, президент соціологічної служби "Український барометр". – Сьогоднішні офіційні профспілки – це корумповані системи, тому розраховувати, що вони щось зроблять, не можна, це більш ніж наївно".

Рівняння на світ

До зростання рівня безробіття унаслідок економічної кризи Україна виявилася не готовою. Проте час ще не втрачено. Поки кризи на ринку праці ще немає й у разі адекватних дій держави й не буде.

Щоб з мінімально негативними наслідками вийти зі скрутного становища, у якому опинилася економіка, потрібно вжити заходів для збереження наявних робочих місць і створення нових.

І тут не треба вигадувати велосипед, вже є напрацьований досвід країн, які успішно виходять з економічної рецесії, що трапляється в середньому раз на десять років.

Зокрема, щоб максимально зберегти робочі місця на металургійних підприємствах, які зараз змушені суттєво знизити виробництво через зменшення попиту на метал на світових ринках, потрібно стимулювати внутрішній ринок споживання металу.

Цьому може зарадити державне замовлення на будівництво, зокрема доріг, мостів, залізниць, створення соціальної інфраструктури на селі. Багато країн довели, що одна з кращих державних інвестицій в умовах кризи – це впорядкування інфраструктури, оскільки розвиток будівництва стимулює багато інших галузей. "У будівництві одне робоче місце створює п'ять робочих місць у суміжних галузях, – наголошує Людмила Шангіна. – Держава має з’ясувати, у які саме галузі направити ті обмежені кошти для того, щоб вони спрацювали й дали мультиплікаційний ефект".

Вийти зі стану стагнації українській економіці дуже допоможе, зокрема, й підготовка до Євро-2012.

Не менш важливим за збереження старих робочих місць є й питання створення нових. Після кризи структура світової економіки вже не буде такою, як до кризи, тому проблема зайвої робочої сили постане дуже гостро.

"Сьогодні потрібно думати про те, які нові галузі будуть перспективними й відповідно до них готувати нові робочі кадри", – зазначає Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій. Після визначення сфер економіки, які найбільш активно розвиватимуться після кризи, потрібні масштабні державні програми з перепідготовки кадрів.

Експерти в один голос твердять, що в першу чергу влада має звернути увагу на сільське господарство. Це та галузь, розвиток якої дасть Україні змогу вийти з економічної кризи. "Це не лише зерно, цукор, поголів’я великої рогатої худоби, якої було 20 млн. голів, а зараз 5-6 млн., – наголошує Новинареві Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій. – Як мінімум, ми можемо харчуватися. Не купувати все це з-за кордону, що буде дуже добре для внутрішнього ринку".

Крім того, значно поліпшити економічну ситуацію, що довів досвід інших країн в умовах попередніх криз, зможе й суттєве зменшення тиску на дрібний бізнес, який сам собі створює робочі місця. Однак це для України, за словами експертів, не дуже реальний варіант, оскільки саме на визискуванні дрібного бізнесу, бо великий може себе захистити й захищає, й функціонує весь бюрократичний апарат. "Рівень корупції в нас тримається не на колосальних хабарах, а на колосальному знущанні над дрібним бізнесом, – каже Віктор Небоженко. – Саме на цьому тримається величезна державна бюрократична машина. А якщо їм зараз запропонують відмовитися від великих хабарів й знущань над дрібним бізнесом, вони саботуватимуть це, як хочуть".  

Криза не може тягнутися вічно. Найбільша з економічних криз капіталістичного світу – Велика депресія 1930-х років – тривала три роки. Після цього, за словами Людмили Шангіної, з усіх наступних криз чи рецесій розвинуті країни навчилися виходити за рік. Головне, щоб держава вживала адекватних заходів. "Економічна криза – це не найстрашніше, що може бути. Найстрашніше нічого не робити. Тоді криза буде поглиблюватися і скільки часу потім знадобиться, щоб з неї вийти, вже невідомо нікому", – зазначила експерт.

"Новинар", 23.12.2008




Предыдущие материалы из раздела
Вадим Карасев: в реакции Тимошенко – вся она
Вчера, 11:21
Быстро, оперативно, хлестко, политтехнологично, пиарно, но абсолютно бессодержательно. Как раз по форме и стилю ответ Тимошенко был паническим и ...
Смену министров может сорвать НУНС из-за выборов
Вчера, 10:17
Переформатирование Кабмина, заанонсированное Юлией Тимошенко, может не состояться из-за НУНС. В эти выходные она заявила, что не будет менять ...
„Виграші та програші України у „газовій війні” в січні 2009 року”, звіт за результатами соціологічного дослідження
28.01.2009, 11:53
Соціологічне дослідження „Виграші та програші України у „газовій війні” в січні 2009 року” було проведено Інститутом глобальних стратегій 16-21 січня ...
У Ющенко объяснили, почему именно 17 января
26.01.2009, 18:52
Секретариат президента озвучил, когда, по мнению Банковой, должны состояться президентские выборы. По словам замглавы канцелярии Игоря Пукшина, ...
Ющенко. Взлеты и падения.
26.01.2009, 17:41
Прошло четыре года с момента инагурации Ющенко. Видимо, этого времени Виктору Андреевичу оказалось недостаточно для выполнения большинства своих ...
”Тимошенко давала якісь обіцянки Путіну”
26.01.2009, 17:41
Після підписання газових угод із Росією із Секретаріату президента розкритикували прем’єр-міністра Юлію Тимошенко. Мовляв, контракт має невигідні для ...
Аналитика
 Архив