Об институте Аналитика Мониторинг Блоги
   
04.11.2009, 14:26


Політолог Вадим Карасьов: Навколо Ющенка гуртуються люди, вірні не лише особисто йому, а і його переконанням


Віктор Ющенко йде у президенти. Висувається сам – адже навіть підтримка в партії «Наша Україна» занадто хитка.

Замість організації масштабних демонстрацій у столиці їде просити благословення у громади рідної Хоружівки – там точно підтримають. Щодо джерел застави у 2,5 млн грн – його прибічники стверджують: вніс із власних коштів. «Главред» з’ясував, хто готовий проголосувати за діючого Президента, рейтинг якого за роки правління падав рекордно стрімкими темпами

Справжні цифри

Наразі рейтинги чинного Президента України не дозволяють йому сподіватися на перемогу. Ані ті, які називають соціологічні агенції, ані ті, які озвучують співробітники його Секретаріату. В останньому опублікованому дослідженні – «100 днів до виборів» від центру SOCIS – йому відведено шосте місце з 2,8% (за похибки в 1,5%). Не дуже добре для посадовця, рейтинг якого на піку популярності перевищував 60%.

І все ж керівник Секретаріату Президента Віра Ульянченко, посилаючись на дані закритих досліджень, стверджує: насправді – не менше 8%. А її заступник Марина Ставнійчук заявляє: низка соціологічних агенцій свідомо занижує справжній рейтинг Ющенка за гроші його конкурентів.

В Інституті соціології НАН України коментувати показники Ющенка відмовляються, посилаючись на професійну етику. Він є їхнім колишнім клієнтом. Спеціаліст Інституту соціології та політичної психології АПНУ Павло Фролов стверджує, що деякі дослідження показують і 5%, і навіть близько 15% – просто можна по-різному формулювати запитання. Наприклад, підміняти кількість людей, що підтримують ті чи інші кроки Ющенка як Президента, кількістю тих, хто нібито готовий прийти на вибори та проголосувати за нього. «Соціологи так роблять, і замовники цим зловживають», – стверджує він.

При цьому опоненти не списують Ющенка з рахунків. Відомий БЮТівець, заступник спікера ВР Микола Томенко, нещодавно заявив, що у Ющенка є шанс посісти третє місце на виборах – за умови ефективної роботи його команди під час передвиборного періоду. Але і 8%, і третього місця не достатньо для проходження у другий тур. Себто навіть найвищі з потенційно можливих результатів у кращому разі нададуть Ющенку можливість піти з поста Президента з гідно піднятою головою.

Вони готові повторити «Так!»

Наразі єдине, що об’єднує електорат Ющенка, – це географія. Абсолютна більшість його прихильників живе у західних областях України. «У західному регіоні 8% підтримки, про які говорять у Секретаріаті, – цілком реальний для Ющенка показник, – стверджує Валерій Хмелько, директор Київського міжнародного інституту соціології. – Та й 10% – реальний. Але на Сході, наприклад, маємо відсоток у межах статистичної похибки». За словами експерта, за таких незначних показників аналізувати портрет виборця доволі складно. Зі свого боку це підтверджує і Павло Фролов.

Для політологів, які менше спираються на цифри, «намалювати портрет» виборця Ющенка – дещо простіше завдання. За даними експертів, яких опитав «Главред», електорат Ющенка, хоч і нечисельний, має кілька особливостей. Він поділяється на три умовні групи.

Перша – ті, хто любить Ющенка за те, що він декларує. Як зазначив Вадим Карасьов, голова Інституту глобальних стратегій, навколо Ющенка гуртуються люди, вірні не лише особисто йому, а і його переконанням. Це стосується й електорату – чинного Президента підтримують праві виборці, націонал-демократи. Цим людям до вподоби його риторика патріота та позиція щодо вшанування історичних подій та постатей. Теми Голодомору та УПА їх не епатують, а приваблюють. Сплеск популярності Ющенка після його вдалої відповіді президенту Росії Дмітрію Медвєдєву відбувся саме за рахунок цієї групи. Але спертися Ющенко може лише на тих прибічників націонал-демократії, які не довіряють Тимошенко та вважають Тягнибока занадто радикальним кандидатом.

«Ющенко наразі грає у національно-демократичному стилі, при цьому критикуючи і БЮТ, і Партію регіонів. Він зайняв позицію – “усі зраджують, і лише я захищаю інтереси України”. Це може додати йому певну кількість прибічників із числа тих, хто розчарувався у Тимошенко, але принципово ситуацію не змінить, – каже Олекса Гарань, науковий директор Школи політичної аналітики при НаУКМА. – На жаль, Ющенко показав, що, попри правильні гасла, його робота є неефективною. Втілити класні лозунги в життя він здебільшого не зміг». Як приклад слабкості позицій Президента експерт наводить простий факт: голова Європейської народної партії Вільфрід Мартенс привітав Тимошенко і побажав їй успіхів на виборах. При цьому асоційованими членами ЄНП є і «Наша Україна», і «Батьківщина», і НРУ. Але вітають чомусь не Ющенка з усією його проєвропейською риторикою, а Тимошенко. І Тимошенко у своїй пропаганді на Західній Україні може зробити на цьому акцент.

Друга категорія – ті, хто любить Ющенка за те, що він зробив. Це виборці ліберальних поглядів – частина міської інтелігенції, люди творчих професій. Себто той прошарок суспільства, який посмакував «головний здобуток Помаранчевої революції» – хоч і неповну, але все ж таки свободу слова. До них належать працівники медіа, які небезпідставно підозрюють, що нинішні два головні претенденти на президентське крісло будуть менш толерантні до критики ЗМІ на свою адресу. Ці люди наразі перебувають у патовій ситуації: їм просто ні за кого голосувати. Із подальшим падінням рейтингу Яценюка, який розглядався цією групою як остання надія, багато хто з них може вирішити голосувати за чинного главу держави. Хоча б просто із почуття вдячності.

«Ющенка цінують ті люди, для яких свободи – політичні, громадянські, економічні та інші – справді мають першочергове значення, – каже Павло Фролов. – Інша частина “помаранчевих” виборців переорієнтувалася на авторитарні гасла. А лідером авторитарного типу в цьому таборі є Юлія Володимирівна».

Третя група – ті, хто любить Ющенка за те, як він живе. Це консервативна частина селянства. Увесь імідж Ющенка часів президентства підкреслював його спорідненість саме з цією нечисленною групою. І він уперто підтримував це враження, незважаючи на відверті знущання та висміювання опонентів. І ніяк не перешкоджав тому, що у свідомості багатьох співгромадян почав асоціюватися з глечиками, писанками та пасікою. Але є ж в українському суспільстві й ті, кому це подобається.

«Серед прибічників Віктора Ющенка є люди, дуже далекі від політики, для яких він радше символ, – каже Михайло Погребинський, директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології. – Багато хто з них щиро здивувався б, дізнавшись про деталі газових угод чи інші тонкі моменти української політики».

Ще одна спільна риса цих громадян: майже всі вони голосували за Ющенка і в 2004 році. Це все, що залишилося від 51,99% виборців України, які подарували йому перемогу в переголосуванні другого туру.

Останній крок у ролі месії

Шанси Віктора Ющенка виграти вибори-2010 – мінімальні. Шанси зберегти за собою крісло в інший спосіб – теж не набагато більші. Та й не в його стилі чіплятися за владу. Деякі політологи взагалі висловили здивування, коли Ющенко оголосив про свій намір іти на вибори. І відразу охрестили його «українським Горбачовим». Той теж свого часу пішов на вибори з мінімальним рейтингом, отримав 1% голосів і пішов з великої політики.

Але відмовитися від участі у перегонах для Віктора Ющенка рівнозначно визнанню поразки, неуспішності всієї своєї роботи на чолі української держави. Він не може на це піти. Упродовж усього терміну Ющенко йшов на кроки, які знищували його популярність, але могли б вписати його ім’я в історію української держави. Принаймні якби держава пішла тим шляхом, який він вважав єдино можливим. Вшанування Голодомору, звання Героя України для Романа Шухевича – це абсолютно безглузді дії для людини, яка хотіла б зберегти популярність та залишитися на посту Президента. Але логічні для особи, яка хоче, аби його нащадки через 50 років демонстрували власним онукам ім’я пращура в підручнику. Можна називати це «комплексом месії». Але не дивно, що він з’явився, адже в найвизнач¬ніший момент життя людини її прізвище два тижні поспіль вигукувала багатотисячна юрба співгромадян.

З огляду на це відмова йти на вибори, визнання власної неспроможності перемогти для Ющенка є чимось гіршим, ніж поразка. Зрештою, варіант Горбачова – людини, яка наразилася на суспільну зневагу, але ввійшла в світову історію як позитивний образ, – Ющенка може цілком влаштувати.

"Главред", 04.11.2009



Предыдущие материалы из раздела
Вадим Карасьов: "Україна може вижити тільки як правова європейська демократична країна"
04.01.2010, 16:02
Завершуються 2000-і роки, ми вступаємо у 2010-і. Якою буде Україна через 10 років? Про це говоримо з директором Інституту глобальних стратегій  ...
Итоги работы Верховной Рады, или Почему слуги народа так плохо служат своим хозяевам?
04.01.2010, 13:49
Хотя пятая сессия парламента еще не закрыта, однако подводить итоги работы народных депутатов с сентября по январь можно смело. За четыре месяца ...
Следующий год продолжит интриги, заложенные как в нынешнем году, так и ранее - політолог Вадим Карасьов
30.12.2009, 13:55
Экономический кризис и пираты, футбол и выборы - это события уходящего года, которые заметила «Трибуна». Впрочем, у каждого нашего читателя имеется ...
Поздравление с Новым годом !!!
29.12.2009, 17:22
Примите наши поздравления с наступающим Новым годом и Рождеством!   Пусть вместе со  старым годом уйдут все невзгоды. Мы достойно ...
Политолог Вадим Карасев: досрочные парламентские выборы могут быть на руку и новому Президенту, которому надо будет укреплять инструментарий своей власти
29.12.2009, 15:39
Президент Виктор Ющенко по-прежнему продолжает настаивать на том, что если Верховная Рада за сто дней не примет новую Конституцию, полномочия ...
Украина как неопознанный политический объект
26.12.2009, 10:53
Начал программу Савик Шустер ободряющей фразой: «Мы все еще пытаемся стать самой свободной программой». Затем он объяснил, что группа государственной ...
Аналитика
 Архив