В уряду жіноче обличчя

Чи стане Юлія Тимошенко прем'єр-міністром України?

Леонід Кучма зробив новорічний подарунок українському народу -- де-юре прийняв відставку екс-прем'єра Віктора Януковича, яка де-факто давно є доконаним фактом. В очікуванні інавгурації нового Президента Кабінетом міністрів, як і раніше, править в.о. Микола Азаров. Це невдячна робота. Стара влада підчищає авгієві конюшні, й комусь, можливо, доведеться відповідати й за це. Але тема №1 для ворожіння на кавовій гущі в Україні -- хто очолить новий уряд? Напередодні Віктор Ющенко пообіцяв нові обличчя у владі. 

Називають чотирьох номінантів -- Юлію Тимошенко, Петра Порошенка, Олександра Мороза й Анатолія Кінаха. Усі публічні політики, соратники щенка у виборчій кампанії та герої помаранчевої революції. Реальними претендентами вважають Тимошенко й Порошенка. Петро Олексійович  очолює Бюджетний комітет Верховної Ради і є новою постаттю для виконавчих сфер. Тимошенко й Кінах уже пройшли високі пороги урядової річки: Юлія Володимирівна працювала віце-прем'єром з питань ПЕК, а Анатолій Кирилович -- прем'єр-міністром. Яскравий стиль Тимошенко, і сірий -- Кінаха добре відомі. Порошенко -- класичний представник бізнес-політики. Йому закидають політичний патерналізм і кумівство з Ющенком. Кажуть, що прем'єрство Порошенка "лобіює" Леонід Кучма.

Мороза звинувачують у "неурядовості". Кажуть, він міг би бути хорошим Президентом чи спікером, але не прем'єром. Сам лідер СПУ готовий навести десятки прикладів, коли уряд очолювали не економісти й не господарники, а політики. Формально-логічні принципи формування Кабінету в Ющенка, БЮТ і соціалістів однакові: відсутність у Кабінеті бізнес-політиків, старих дійових осіб та віддаленість від донецького, дніпропетровського та київського кланів. Решта наживне й утрясається в процесі численних консультацій, які проводить Ющенко. Незалежні експерти, що пройшли урядову школу, такі як "центрист" Станіслав Сташевський, зазначають, що новий Кабінет слід формувати з фахівців і патріотів, високопорядних людей і талановитих менеджерів, не пов'язаних із бізнесом.

Щодо лідера УСПП Кінаха, то йому можуть запропонувати "почесну" посаду, скажімо, голови Ради національної безпеки та оборони України. Це гарно в'яжеться з новим і, схоже, справжнім іміджем Анатолія Кириловича, котрий відстоює національні інтереси та стоїть на варті засад моральності влади. Але ні Кінах, ні Мороз не схожі на людей, котрі реально борються за прем'єрське крісло. Або вони виявляють нелюдську витримку. Мороз навіть посірів. Інша справа -- Юлія Тимошенко. Суспільні очікування Ющенкового президентства майже такі самі високі, як і її прем'єрства. Однак  на політичному Олімпі настрої не такі однозначні, як на Майдані. Тимошенко панічно бояться стара влада та представники великого бізнесу. Порошенко прийнятніший, але серед депутатів чимало тих, хто не любить Петра Олексійовича через молодість та амбіційність.

Найбільша проблема Юлії Володимирівни -- її харизма. Справа не в тому, що БЮТ -- невелика фракція, і навіть не в тому, що Тимошенко -- жінка. Лідерка БЮТ має шанс стати блискучим главою уряду при Президентові Ющенку. А це майже напевно означає, що знайдеться дуже багато зацікавлених не пустити її до прем'єрського крісла.             

"Столиця" попросила прокоментувати прем'єрський пасьянс директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова.

-- З четвірки Тимошенко-Порошенко-Мороз-Кінах двоє перших -- найвірогідніші кандидати. Та, з огляду на неоднозначну ситуацію в парламенті, не перебільшував би їхніх шансів. Тому обговорення кандидатур у наближеному до Ющенка середовищі й відбувається трохи в мінорі. З цієї четвірки складно виокремити постать із стовідсотковими шансами. Не виключаю, що список номінантів буде розширено. В ньому можуть з'явитися одне-двоє компромісних імен, які легше пройдуть через парламент. Це будуть не яскраві політики, політбізнесмени чи партійні лідери, а радше --  напівполітики-напівексперти, які хоч і належать до оточення Ющенка, однак не претендують на самостійну гру. Мороз, Порошенко й Тимошенко несуть ці ризики. Кінах, як на мене, не претендує на самостійну роль, хоч і пристав до коаліції "Сила народу" на пізніх етапах виборчої кампанії. Він не є людиною, політично відданою новому Президенту. А от, приміром, Юрій Єхануров, з одного боку -- "безпечний" політик другого ешелону, а з іншого -- непоганий експерт з розвитку економіки, особливо малого та середнього бізнесу. Він може стати компромісним кандидатом на пост прем'єр-міністра і для соратників Ющенка, й для парламентських еліт.

-- Політична яскравість Тимошенко -- це мінус?

-- Для політичної біографії Юлії Володимирівни це, безумовно, плюс. Що більше яскравих самостійних політиків -- то краще для України. Такий бек-граунд добрий для будь-якого Президента. Але в уяві парламентських еліт і оточенні Ющенка живуть політичні ревнощі та ризики. Яскравий політик не завжди має масову підтримку. Часто грають саме проти нього. Це ускладнює перспективу проходження Юлії Володимирівни через в'язку парламентську гру. Її яскравість і певна радикальність є мінусом для затвердження на посаді прем'єр-міністра.

-- Команда Ющенка боїться виростити сильного конкурента Віктору Андрійовичу на наступних президентських виборах?

-- Безумовно. Гадаю, не сам Ющенко, а його політичні соратники. Сам Віктор Андрійович довіряє і Тимошенко, й Порошенку. Але якщо подана новим Президентом кандидатура не набере у Верховній Раді міцного запасу -- 260--270 голосів, це буде недобрий сигнал. Бажано, аби прем'єр опирався на широкий політичний загал і в парламенті, й у суспільстві.

-- Яким буде новий уряд загалом?

-- По-перше, більше політичним, аніж технічним. По-друге, політично відповідальним: він спиратиметься на програму нового Президента. Це вже не буде Кабінет корпоративних, бізнесових інтересів, як за старого режиму. Він буде професійнішим і компетентнішим і орієнтуватиметься на європейський економічний простір.

-- А, може, це буде тимчасовий Кабінет "піни", яку потрібно швидко здути, аби розчистити майданчик для уряду народної довіри?

-- Новий уряд справді буде тимчасовим. Це Кабінет на рік -- до парламентських виборів. Але "піною" він не буде. Це має бути ефективна професійна команда, котра забезпечить Ющенку перемогу нових пропрезидентських сил на парламентських виборах 2006 року.

"Столиця"

14-20.01.2005