Мітинги на підтримку Віктора Януковича охоплюють усе більше міст на півдні і сході України. Щоправда, характерною їхньою ознакою є мала кількість учасників (переважно пенсіонери) та недовготривалість
Наразі найдраматичніше події розгорталися в Луганську, де за наказом міського голови було ліквідовано наметове містечко. Натомість змінилася думка міського голови Донецька Олександра Лук'янченка. Нещодавно він виступав проти встановлення наметів у Донецьку і навіть подавав на організаторів акції до суду, а сьогодні сам щодня буває у наметовому містечку, що на площі Леніна. Зміну попереднього рішення міськради про заборону встановлення наметів у Донецьку він пояснює тим, що "люди ночують в іншому місці". Другою ж причиною зміни ставлення міськради до наметового містечка стала підтримка "абсолютної більшості народу".
Найбільше наметове містечко прихильників Януковича в Донецьку нараховує 72 намети. За словами його коменданта Івана Батицького, тут постійно перебуває 156 зареєстрованих людей. Учасники акції в містечку не ночують. За домовленістю з мерією їх щодня вивозять автобусом на базу відпочинку "Лісова казка" в Ясинуватському районі Донеччини, де мітингувальників годують, і там вони можуть поспати й помитися. За словами коменданта, "у містечку є люди з багатьох міст і реґіонів: Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Хмельницького, Луганська, Харкова, Одеси, Криму, навіть із Києва. Є люди з Молдови, Білорусі, Росії".
Також у Донецьку збирають підписи за проведення референдуму щодо федералізації України. За словами голови Донецької міської організації Партії реґіонів Олександра Бобкова, "зібрано вже понад 50 тис. підписів за проведення референдуму, і їх кількість постійно збільшується". Він також підкреслює, що "питання референдуму виникло у нас, в Донбасі". За словами Бобкова, ні про який сепаратизм не йдеться. Мовляв, Партія реґіонів лише досліджує це питання, аби знати, "якою повинна бути федерація, хто повинен бути її суб'єктом, хто повинен керувати нею".
На думку ж пана Лук'янченка, "питання про федералізацію назріло". Мер Донецька також доповнює, що це питання не є новим для України, і воно особливо актуальне сьогодні, оскільки під час виборів "Україна дуже сильно розділилася за двома кандидатами". Референдум, на думку Лук'янченка, слід проводити, "як це прописано в нашій Конституції", і він є неможливим без "зацікавленості парламентської більшості".
Політолог Вадим Карасьов у коментарі "Поступу" сказав, що, на його думку, дії "біло-блакитних", порівняно з Помаранчевою революцією, є швидше контрреволюцією. Та й на контрреволюцію це не тягне, оскільки вона є технологічно вторинною, не є такою масовою, а контрреволюційний авангард деморалізований, хоча він і продовжує ар'єргардні бої у Верховному Суді.
Пан Карасьов також вважає, що людей, які мітингують за Януковича, мало для того, аби говорити про революцію, але їх достатньо, щоб формувати політико-медійний ресурс для перманентного невизнання Ющенка. Тим паче, що у медійному контексті у цих реґіонах формується думка, яка ставить під сумнів легітимність перемоги Ющенка.
"Заклики мера Донецька Олександра Лук'яненка не є антиконституційними, оскільки йдеться не про сепаратизм, а про федералізм. Тому це питання можна розглядати як тему для нових політичних комунікацій, питання нової кампанії, яка може плавно перерости в парламентську кампанію. Поява федералістських партій та блоків взагалі може стати однією з особливостей виборів 2006 року. Політики-федерали майже нічим не ризикують у цій ситуації, оскільки питання відокремлення тут завуальовано загальнішим, політологічнішим гаслом. Однак не слід забувати, що федералізація практично означає для України роздержавлення країни та політичної системи, а також призведе до автономії та реґіонального сепаратизму. Сьогодні федералістські питання є такими лише за формою, але залишаються сепаратистськими за змістом", -- зауважив пан Карасьов.
Андрій Іщик
"Поступ", 19 січня 2005 року
