Українська гра в реформи

Сьогодні на окремому засіданні Кабінету Міністрів розглядатимуть низку законопроектів, які є фундаментом для проведення адміністративно-територіальної реформи.

Як відзначив віце-прем'єр з адміністративно-територіальної реформи Роман Безсмертний під час зустрічі з президентом Конгресу місцевих і реґіональних рад Ради Європи Джованні ді Стазі, після цього розгляду пакет документів передадуть до національної комісії при Президентові України. Крім того, міністр повідомив, що скерує всі законодавчі документи у відповідний комітет Ради Європи, аби "на них могли подивитися стороннім поглядом".

Безсмертний зазначив, що запропонував українському урядові й Раді Європи провести в жовтні цього року спільну конференцію з питань місцевої та реґіональної влади. Своєю чергою Джованні ді Стазі назвав реформу, яку пропонує віце-прем'єр, "революцією в межах революції" і засвідчив готовність щодо співробітництва в цих питаннях.

Водночас Європейський союз має намір у 2005 році виділити Україні 20 мільйонів євро на судову та адміністративну реформи, а також на боротьбу з корупцією. Про це днями повідомив керівник представництва Європейської комісії в Україні Єн Боуґ. Ці гроші буде виділено в межах програми TASIC як гранти. Всю суму розподілять між 6 -- 8 проектами. Гроші одержуватимуть різні органи державної влади України. За словами пана Боуґа, за деякими з цих проектів рішення вже ухвалено, щодо решти, то їх орієнтовно затвердять 4 -- 8 липня.

Однак, незважаючи на таку підтримку Заходу, зокрема європейських структур, в Україні адмінтерреформа має шалений спротив. Скажімо, голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає, що проект цієї реформи в нинішньому його варіанті неприйнятний для України. На його думку, необхідно "вивчити звичаї, історичний аспект, географічний, економічний і низку інших факторів", зокрема релігійний, оскільки "Україна є багатонаціональною державою", -- повідомляє ForUm. Спікер також підкреслив, що на сьогодні провідною національною ідеєю має стати фізичне збереження "українських націй" (!).

Палиці в колеса адмінреформі вставляє і Олександр Мороз. Зокрема, в понеділок у Вінниці лідер соціалістів заявив: "Я робитиму все, щоб вона (реформа) була заблокована в парламенті, і вважаю, що моїми однодумцями стане понад 300 депутатів". За словами Мороза, Кабміну слід займатися не адміністративно-територіальною реформою, а питаннями податкової системи та бюджету, щоб місцеві представницькі органи влади мали можливість надавати послуги громадянам, які вони можуть і зобов'язані здійснювати згідно з законом.

Схожої думки дотримується і лідер Комуністичної партії Петро Симоненко, який підкреслив, що на довгострокову перспективу це означатиме ліквідацію чинного обласного поділу й розчленовування України за культурними, мовними та релігійними ознаками.

Водночас доля дітища Романа Безсмертного залежатиме від подій, які розвиватимуться в Київській області, де здійснюють експеримент із впровадження реформи. Зокрема, за твердженням керівника соціологічної служби Національного інституту стратегічних досліджень Віктора Небоженка, цей експеримент дозволить оцінити її реальність за недостатнього досвіду подібних проектів. "У реформаторів, як правило, немає досвіду роботи в місцевій владі, вони знають її тільки згори, з книжок або з перекладної методичної літератури", -- сказав Небоженко. "Добре, якщо Роман Безсмертний поставиться до цього відповідально та спробує зрозуміти, як функціонує мікровлада на території безпосереднього зіткнення звичайної людини з місцевою владою", -- додав експерт у коментарі "Поступу".

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов в адміністративній реформі також вбачає більш системний, аніж політичний характер. Щоправда, він зауважив, що ця реформа несе в собі ризики для низки центральних, реґіональних та місцевих еліт, тому що "амінреформа -- це передовсім перерозподіл владно-грошового або адміністративно-грошового ресурсу і порушення нинішнього політичного, політико-адміністративного статус-кво. В такий спосіб багато хто з політичних гравців просто не готовий до такого серйозного перерозподілу владного ресурсу", -- зазначив Карасьов "Поступу". Також адмінреформа може сплутати передвиборчі карти політиків, через що й відбувається її несприйняття політичним істеблішментом, який бажає на парламентських виборах грати на вже окресленому полі.

Насамкінець пан Вадим зазначив, що "є ще один момент -- адмінреформа має починатися після політичної реформи, тому що адмінуправління -- це похідна від моделі політичного управління в країні, і поки не буде вирішено питання з політичною реформою, тобто з політико-конституційним устроєм, адміністративне реформування може стати просто недоречним" -- зауважив експерт.

Андрій Дубецький, Поступ, 30 липня 2005 року.