Літні розчарування

Літо, як виявилося, не лише сезон відпусток, а й політичних розчарувань. У кожному разі це стосується партій, що їх українці асоціюють із владою. Натомість рейтинг опозиції дещо зріс.

За даними опитування соціологічної служби Центру Разумкова, за “НСНУ” готові проголосувати 20% опитаних. Порівняно з попереднім дослідженням “разумковців”, проведеним у травні нинішнього року, рейтинг партії знизився більш ніж на третину (з 31,6%). “Впав” і рейтинг “Батьківщини” – з 15,5 до 10,5%.

На думку директора політико-правових програм центру Юрія Якименка, зниження рейтингів провладних партій є наслідком загального зниження рівня підтримки громадянами дій влади, причиною чого є насамперед періодичні “цінові кризи”, конфлікти між представниками влади та скандали навколо родичів вищих посадових осіб, повідомила “Інтерфакс-Україна”.

У спину “НСНУ” дихає Партія регіонів, за яку готові проголосувати 14,2% респондентів. Утім її рейтинг також знизився з 16,4% у травні.

Трохи зросла популярність інших партій, які долають тривідсотковий бар’єр, – КПУ (5,5% у серпні проти 3,5% у травні) та СПУ (відповідно 4,2% і 2,9%).

До числа лідерів уперше потрапила Народна партія (4,1%). На думку пана Якименка, серед причин, що сприяли поступовому зростанню її рейтингу, – висока активність упродовж літнього періоду лідера партії Володимира Литвина, а також розчарування частини громадян у провладних партіях.

Серед інших політичних організацій рейтинг вище від 1% має Прогресивна соціалістична партія, за яку готові проголосувати 2,2% громадян, “Союз” (1,4%), Всеукраїнське об’єднання “Жінки за майбутнє” (1,3%), а також Партія промисловців і підприємців України (1,2%).

Не мають нині шансів, відповідно до результатів опитування, самостійно потрапити в нову Верховну Раду такі парламентські партії, як СДПУ(о) (0,8%), партія “Трудова Україна” (0,6%), Українська народна партія (0,4%), Народний Рух України (0,3%), Народно-демократична партія (0,1%), Партія зелених (0,9%), партія “Пора” (0,7%), партії “Єдність” і “Братство” (0,3%). За партії “Держава” та Селянську готові голосувати по 0,2% респондентів, за Республіканську – 0,1%.

Юрій Якименко також звернув особливу увагу на різке зростання частки респондентів, які мають намір голосувати проти всіх, – із 1,6% до 7,1%. Окрім того, помітно збільшилася частка респондентів, що не визначилися, – з 16,9% у травні до 22,7% у серпні.

Варто зазначити, що соціологи вкотре не включили до опитування партії Віктора Пинзеника, яка цілком здатна поборотися з “НСНУ” за найпопулярніший нині бренд – “Наша Україна”.

Вадим КАРАСЬОВ

керівник Інституту глобальних стратегій

 Безперечно, це тенденція (короткотермінова і середньотермінова), і вона очевидна. Післяреволюційний рейтинг “зашкалював”, але на цьому піку він довго не міг триматися, виходячи з того факту, що уряду не вдалося провести системну економічну політику. Також інші фактори стимулюють падіння рейтингу. Проте ця тенденція не буде довготривалою. Якщо рейтинг знижуватиметься, то він не вплине на показник довіри з боку палких прихильників. Із часом рейтинг зупиниться на оптимальній позначці.

Олег БАХТІЯРОВ

керівник Інформаційно-аналітичного центру “Експерт”

Усі ми пам’ятаємо великі очікування під час помаранчевої революції, але вони не справдилися. Тобто бачимо, що минуло більш ніж півроку, а ніяких зрушень, про які йшлося, немає. Нова команда взяла на себе зобов’язання, але не виконує їх, відповідно, йде реакція. Мені здається, що розчарування може зумовити пошук нових політичних сил, які ще не заявили про себе голосно. Пройде ще місяць-два й вони з’являться, адже нині вичерпані ідеологічні ресурси і старої, і нової влади. Основними проблемами є некомпетентність уряду, які приводять до негативних наслідків.

Олександр ГОЛУБ

народний депутат (фракція КПУ)

Це природно. Ті партії, які перебувають при владі, несуть безпосередню відповідальність за ситуацію в державі, за благополуччя та виконання своїх обіцянок. Дуже великими були очікування і сподівання людей після повалення режиму Кучми. Тепер люди розчарувалися. Вони не отримали реальних зрушень, на які чекали. Маю на увазі добробут кожної окремої людини та родини. Тобто це тенденція. З іншого боку, зазначу, що президентські вибори для нашої партії були певним холодним душем, після якого ми згрупувалися й розпочали активну роботу з агітації, роз’яснення програми. Очевидно, зростання рейтингу КПУ є першими результатами цієї роботи також.

Віктор КОРОЛЬ

народний депутат (фракція “Наша Україна”)

Напевно не можна сказати, що це стійка тенденція, але точно перший показник того, що не слід робити межі між словом і ділом. “І словом, і ділом” – було найпопулярніше гасло. Проте тепер його не дотримуються. От і перші наслідки. Не відбуваються зміни: ні реформ, ні боротьби з корупцією. Люди це відчувають і починають робити висновки. Висновки потрібно робити і нам. Що можна, потрібно робити. Якщо ціни зростають більше, ніж збільшується розмір зарплати, – то про що тоді мова? Ми звикли, що їм роздають гроші, але краще було б комплексно підходити до проблеми: підвищення зарплати і зменшення цін, хоча б на комунальні послуги й таке інше.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ

народний депутат (фракція НПУ)

Не потрібно лише драматизувати, падіння рейтингу в нашій ситуації – це природно. Коли політики прагнуть отримати владу, то дають багато обіцянок, але зрозуміло, що ніколи всіх обіцянок не виконують, тим паче, що цього разу давали їх суперпретензійно й амбіційно. І навряд чи хтось нині прислухається до заяв про те, що в нас усе нормально. Люди не дурні в нас і, коли приходять на ринок (я сам туди ходжу), без усякого Держкомстату знають, яке реальне підвищення цін і як зменшується купівельна спроможність. Паперова маса грошей  не є показником добробуту, а саме купівельна спроможність. А нині можна купити менше, ніж раніше. В таких умовах рейтинг довіри знижується. Це є тенденцією і не пов’язано з тим, більше чи менше прем’єр виступила. Вона щодня дає прес-конференції, як міністерство пропаганди.

Тарас Дяків, "Львівська газета", 31 серпня 2005 року.