Об институте Аналитика Мониторинг Блоги
   
28.11.2005, 15:35


Політична реформа, потрібно фокусувати проблему...


Запровадження так званої політреформи ще з весни 2004 року стало предметом довготривалих політичних сутичок.

Певні сили намагаються створити враження, що введення в дію змін до Конституції України з 1 сичня 2006 року кардинально вирішить проблему єфективності влади в державі.

Політична партія "Третя сила" вважає, що такий крок не буде сприяти оптимізації системи державної влади в Україні, а навпаки призведе до погіршення системи управління у державі.

Для пошуку відповідей політична партія "Третя сила" ініціювала проведення "круглого столу" на тему "Україні-найкращу політичну систему!" (пошук оптимальної форми правління в контексті політичної реформи).

"Круглий стіл" відбувся у Киеві 16 листопада 2005 року.

Роздрук виступу Директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова:

Я не буду говорити компліменти, скажу побажання. Все таки, коли піднімаються такі серйозні питання, потрібно фокусувати проблему, оскільки ми зачепили таке багатоманіття проблем починаючи від загальних положень конституційних змін і закінчуючи судовою системою. Проте це й повчально, оскільки ми побачили, з якими багатогранними проблемами ми зіштовхуємося, увійшовши вже фактично в парламентсько-президентський політичний режим.

Формально конституційні зміни починаються 1 січня 2006 року, але де-факто ми туди уже ввійшли, якщо судити по тій політичній практиці, яка вже сьогодні починає здійснюватися. Політичні меморандуми, пакти – це приклад політики парламентського типу. Коаліційні чи напівкоаліційні політичні кабінети міністрів – це вже практика парламентських республік. Президентські вибори, які відбулися уже в багатопартійному контексті – це теж практика парламентських республік. В першому турі – це була коаліція „Сила народу”, а в другому – це була більш ширша коаліція: з Морозом і Кінахом. І потім за цими коаліційними угодами Ющенко був змушений віддавати посади Прем’єр-міністра, міністрів, хоча виборів Прем’єр-міністра не було.

Чим відрізняється президентська республіка від парламентської? В умовах президентської республіки президент обирається як голова виконавчої влади, тобто адміністрації президента, і вона має строго обмежений термін дії повноважень. В парламентській республіці обирається не парламент, не законодавча влада, а обирається виконавча влада. В президентській республіці, якою є, наприклад США, обирається саме законодавча влада, законодавці, депутати. А не політичні партії, які мають сформувати кабінет міністрів в коаліційному чи багатопартійному форматі. Звідси наступний висновок, в президентських республіках основною політичною величиною є депутат, як правило мажоритарщик, в парламентських республіках основною політичною величиною є партія, а не депутат. Депутат не законодавець, а член фракції. І суб”єктом законодавчого процесу є політична фракція. І вже не буде один депутат індивідуально подавати законопроекти в парламент, тому що є партія. Так, це погано, що в багато чому лідери партій будуть фактично диктувати свою волю. Але є таке поняття в економіці і політиці як трансакційні видатки. Для чого створюються партії? Для того, щоб не було постійного тертя, затримок із законопроектами, індивідуальної та колективної торгівлі. Вирішала партія, то виконуй. А хочеш бути лідером – доводь, що ти найкращий , і ставай лідером партії

”По-перше, в контексті нашої зустрічі, потрібно бути дуже обережним з нашими термінами і поняттями; по-друге, щодо ідеальної, найкращої і т.д. політичної системи – немає гарних політичних систем, немає ідеальних виборчих систем, є оптимальні, - кожна з них має свої переваги і недоліки”, - наголошує Вадим Карасьов. Проблеми оптимальності або реальної політичної системи завжди формуються в ході політичної кон’юнктури, під час співвідношення сил, переговорних позицій з політичних сторін, під час торгу, - бажаєте ви цього чи ні, - і так було завжди. Батьки-засновки США писали конституцію під себе.

Такого ідеального стану політичної системи не існує. Є реальна політика, реальна політика. Ми не посадимо групу осіб на острів, чи В Пущу-водицю аби вони написали нам ідеальну конституцію, щоб її винести потім на референдум, і хороший народ за неї проголосує.

А що таке нород, ви мені скажіть? Тому що є маса, є натовп, а населення, нація, є суспільство. Хто-небудь дав йому визначення?

Як саме обирати оптимальність описано у дослідженні нобелівського лауреата Джеймса Б юкенена „Обчислення легітимності”. З демократичної точки зору найкраща система прослідковується за одноголосністю, але такої повної демократії досягти нереально. У цьому контексті не можна оминути т.зв. критерій рішення: необхідно прийняти таке рішення, аби воно було швидким і одночасно спиралося на більшість, - компроміс між швидкістю і демократичною легітимністю (ефективністю і легітимністю) і виробляє оптимальну систему, - але у кожній державі по-різному. Усі сучасні демократії, передусім європейські, - мажоритарні демократії (основані на постійно діючій більшості). Із цієї точки зору наша Конституція, наша політична система, президентсько-парламентська, не мажоритаристська, оскільки т.зв. більшості формувалися під конкретний законопроект, конкретне рішення, - це т.зв. непостійні, одноразові, ситуаційні політичні, парламентські, законодавчі більшості. І можливо в тій системі влади, коли Президент сам по собі, законодавчий орган сам по собі, - це було дійсно так. Але коли ми говоримо, що повинна бути, і вже фактично є парламентська логіка формування виконавчої влади, вже не можна допускати т.зв. ситуаційних більшостей, не можна допускати, щоб партія мала своїх міністрів, а в парламенті голосували проти закону, запропонованого кабміном. Вихід один: або ми повертаємось до ”кучмістської” президентсько-парламентської системи, або рухаємося далі до парламентської республіки, яка спирається на коаліційний уряд, який, у свою чергу, спирається на більшість, і має можливість проводити свої закони.

Те, що маємо зараз не є класичною президентською республікою. Це пострадянська президентура, і називається вона у політології „патронатним президентством”. Вона характеризується пануванням адмініністративного, податкового силового та кадрового ресурсу. Діє не партійна і не адміністративна модель влади, а дворова, ЦК-івська модель влади. „Двір, Оточення” – це та мова, яка описує таку модель влади. Слава Богу, що в Україні є партії, які є фактором неабсолютності перемоги Ющенка.

На запитання, Василя Гаврилюка, чи ті конституційні зміни, які вступають в силу, дають необхідний результат, Вадим Карасьов погодившись з усіма учасниками засідання круглого столу, ще раз наголосив, що усі статті нової редакції Конституції України потрібно ретельно проробити: ”Ми обрали правильний шлях, ми рухаємось у правильному напрямку, конституційні зміни назріли, оскільки попередня модель президентсько-парламентської республіки або пострадянської президентури вичерпала себе. І єдиний спосіб – рухатися правильними кроками у правильному напрямку, корегуючи наш рух...”, - підсумував Вадим Карасьов.

матеріал наданий прес-службою партії "Трєтя сила", 28 листопада 2005 року.

 




Предыдущие материалы из раздела
Иран вне санкций: как изменится глобальная игра
05.04.2015, 17:05
В четверг на мировом энергетическом рынке произошла своего рода революция, последствия которой будут проявляться не один год, и не только в сфере ...
Шантаж Яценюка
07.07.2014, 13:30
Политолог Вадим Карасев раскрывает сложные отношения между правительством и Верховной Радой. — Почему между Кабинетом министров и парламентом ...
На ближайших выборах Порошенко и Ляшко могут поделить избирателей между собой, – Карасев
02.07.2014, 13:08
Основной вопрос сегодняшней политической повестки – это способ разрешения конфликта на востоке. Об этом заявил директор Института глобальных ...
Російська імперія доживає своє – Карасьов
02.07.2014, 13:05
Гості «Вашої Свободи»: Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій; Леся Яхно, директор Інституту національної стратегії ...
В Донецке прошли первые переговоры официальных представителей Украины, России, ОБСЕ и лидеров ополченцев
24.06.2014, 12:39
На переговоры в здание донецкой облгосадминистрации, по сообщению «РИА Новости», прибыли посол России в Киеве Михаил Зурабов, спецпредставитель ...
Экспертный совет: Когда пройдут парламентские выборы?
23.06.2014, 13:16
Директор Института глобальных стратегий Вадим Карасев называет равными шансы того, что перевыборы в ВР пройдут осенью этого года или весной будущего: ...
Аналитика
 Архив