Вчорашній день пройшов під знаком звернення президента Ющенка до українського народу, яке сколихнуло як політичні партії, які проходять до щойно обраного парламенту, так й українське суспільство. Це було перше звернення Ющенка до народу після проведення дострокових парламентських виборів. Але сподівання того, що воно роз’яснить подальший хід подій було марним, все вийшло з точністю до навпаки.
Найголовнішою тезою виступу було те, що президент закликав три найбільш впливові та потужні українські політичні партії (Партію регіонів, Блок Юлії Тимошенко, Нашу Україну – Народну самооборону) до діалогу, оскільки вони мають 80% підтримки українського населення. Президент наголосив на тому, що три сили мають досягти згоди у формуванні парламентської більшості, на її базі формування уряду та врегулювання відносини між владою та опозицією. На даний момент часу демократична більшість у складі Блоку Юлії Тимошенко та Нашої України – Народної самооборони отримали б 228 місць в парламенті, що становить більшість. Але ця коаліція виглядає дуже хиткою і недостатньо сильною, що може спровокувати в майбутньому політичну нестабільність та конфлікти. Для стабілізації ситуації парламентська більшість має становити 300 осіб або хоча б наближатися до цієї цифри. Можливо саме цього президент хоче досягнути і тому закликає три політичні партії до взаєморозуміння.
Це звернення викликало багато коментарів від політичних сил, які отримали місця в парламенті. Політики та мас-медіа розцінили цей виступ як можливий заклик до широкої коаліції. Формат цієї розширеної коаліції зрозумілий: Партія регіонів та Наша Україна – Народна самооборона. Партія регіонів бореться усіма своїми силами для досягнення такого формату коаліційної домовленості. Для цього ПР здається пішла б на великі поступки (можливо й до поступки посади прем’єра) і знайшла багато б аргументів для того, щоб переконати президента, щодо позитиву такого об’єднання. Партія регіонів є партією великого бізнесу для якої важливо бути при владі, а не знаходитися в опозиції в найближчі 2 роки.
У випадку широкої коаліції в складі ПР-НУНС Блок Юлії Тимошенко займе вже рідні лави опозиціонерів і буде лобіювати нову Конституцію для України з президентською формою правління і тоді безпосередньо боротися за владу в 2009 році. Тобто вона буде намагатися посилити президентську гілку влади і послабити прем’єрську. Якщо Партія регіонів об’єднається з НУ-НС, це сприятиме зростанню рейтингу Тимошенко і це може забезпечити їй перемогу на президентських виборах 2009 року, оскільки вже результати БЮТ і ПР після цих виборів були дотичними.
Для Нашої України - Народної самооборони широка коаліція – палка двох кінців. З одного кінця в такому форматі, вона могла б лобіювати собі право отримати посаду віце-прем’єр-міністра, посаду спікера і більше місць в уряді. Об’єднання в такому форматі стабілізувало і об’єднало б країну, але є ще і друга сторона медалі про яку партія не забуває.
Перед виборами партія давала багато обіцянок виборцям і гарантувала, що навчилася на власних помилках та об’єднається після виборів лише з блоком Тимошенко. Народ їм повірив і проголосував, але вдруге українське суспільство не дасть себе обманути у випадку об’єднання Нашої України – Народної самооборони і Партії регіонів і тоді на НУ-НС можна буде поставити хрест, оскільки партія навряд чи знайде пояснення своєму рішенню яке б переконало народ.
Другий аспект це те, що об’єднання з Тимошенко може забезпечити підтримку Ющенка на президентських виборах 2009, на чому сама Юлія Володимирівна не раз наголошувала.
За іншого варіанту, який Україні обіцяли помаранчеві, а саме демократичної коаліції у складі БЮТ і НУ-НС можна передбачити сценарій за яким Тимошенко дістанеться крісло прем’єр-міністра, Нашій Україні – Народній самообороні посада спікера. Але в такому форматі парламент буде виглядати односторонньо і не буде відображати волю всієї України, як того домагається президент. Незмінною залишається проблема нестійкої більшості. Тому БЮТ і НУ-НС можуть спробувати залучити до свої лав блок Литвина, тоді кількість більшості становитиме 248 осіб. За цих умов Тимошенко може відстоювати парламентську форму, в якій уряд буде відігравати ключову роль в країні на кшталт Німеччини . Президент зі своєї сторони буде намагатися не допустити цього, оскільки матиме амбіції на президентські вибори і не захоче виконувати після можливого його обрання функції англійської королеви.
Партія регіонів за умов коаліції БЮТ і НУ-НС змушена буде піти в опозицію, де виборюватиме обмеження функцій прем’єр-міністра. Також регіонали відстоюватимуть прийняття найближчим часом закону про опозицію. Ніша опозиції в багатьох європейських країнах дуже потужна, просто потрібно використовувати її сильні сторони, що в Україні лише вчаться робити. Це є певним трампліном для перемоги на наступних виборах. Отож «it’s up to them». А зараз Партія регіонів може отримати певну компенсацію, за рахунок надання їй декількох місць в уряді Тимошенко. До цього президент закликає демократичні сили, такий розподіл сил встановить баланс в українській політиці.
В цій ситуації, що склалася ясно одне, що домовленості і політичні консультації будуть проходити не швидко і кожна зі сторін буде виборювати будь-якими шляхами задоволення власних інтересів. Але не потрібно забувати, що Україна не може довго жити без дієвого парламенту і без нового уряду.
Катерина Перепечай, 4.10.2007
