Об институте Аналитика Мониторинг Блоги
   
17.12.2008, 19:01


. Версія коаліції 3,0


Головною політичною подією минулого тижня було обрання Голови ВР. Ним став Володимир Литвин. Поява саме цього політичного гравця на посаді спікера знімає питання дострокових виборів на невизначений термін. В.Литвин намагатиметься взяти на себе роль арбітра і буде балансувати між коаліцією і опозицією. З першого погляду може здатися що „Гордіїв вузол” партійних міжусобиць розрубано, але це тільки на перший погляд...

Розкладемо по полицях причини і наслідки ключового обрання минулого тижня.

  Перша головна причина – БЮТ реалізував вдалий тактичний маневр, вкотре налякавши країну і пропрезидентські сили тандемом Тимошенко-Янукович. Весь позаминулий тиждень пройшов під знаком створення так званої коаліції ПРіБ’ЮТ. В публічних заявах представників БЮТ коаліція з ПР висвітлювалася як факт вже доконаний. Тому можна було говорити, про появу мегабільшості, що спричинила б серйозні зміни в Уряді Ю.Тимошенко на користь регіоналів. На противагу бютівцям, регіонали були менш оптимістичні в заявах і утримувалися від однозначних коментарів. Що пішло не так? На заваді коаліції стала неділима посада Прем’єр-міністра. Ю.Тимошенко усвідомлювала небезпеку об’єднання з біло-блакитними, і тому була готова до будь-яких інших форматів коаліції, у яких її сила змогла б домінувати.

Коаліційні ігри ПР і БЮТ належним чином оцінили керівники фракції НУНС, які за такого сценарію  ризикували опинитися на маргінесі політичного життя. Поява “бульдозерної” коаліції знівелювала б вплив інших партій в парламенті. З огляду на це і на те, що виник ризик конституційних змін, пов’язаних зі зміною форми обрання Президента і відповідно його повноважень, В.Кириленко не без підтримки пропрем’єрської частини фракції повернув до життя ідею коаліції трьох у складі НУНС, БЮТ і Блоку Литвина. Маємо відмітити що, в середовищі НУНС склався прецедент відвертої непокори В.Ющенку, для Президента відновлення оформленого коаліційного союзу з партією Ю.Тимошенко означає поступитися власною критичною позицією відносно Уряду. З іншого боку вдалося запобігти більш небезпечному тандему ПР+БЮТ, тому, можна припустити, що сценарій поновлення демкоаліції Президент передбачав.

Як наслідок, безпрецедентне голосування за кандидатуру В.Литвина, в якому взяли участь як частина нунсівців, так й комуністи. Звичайно, таке неприродне поєднання не могло пройти без чіткої координації ззовні. Таким координатором виступила Ю.Тимошенко. Для свого маневру прем’єр обрала як найзручніший час, коли В.Ющенко знаходився з офіційним візитом у Литві, а В.Янукович у Росії. Саме зараз В.Литвин був потрібний не лише країні а й прем’єру, щоб легітимізувати своє становище і отримати картбланш на подальші дії в уряді.

 Зрозуміло, що для Ю.Тимошенко найбільш комфортним варіантом є відновлення демократичної коаліції, вплив Президента на яку був би мінімальним. Коаліційний абгрейд відбувся завдяки Блоку Литвина. З подальшим залученням литвинівців до складу Уряду, Ю.Тимошенко диверсифікує відповідальність за економічні прорахунки Кабінету міністрів. Характерним, є те що, ставши Головою ВРУ, В.Литвин, одразу висловив думку, що не бачить підстав до того, щоб змінювати Прем’єр-міністра. Отже, намітився тандем плідної співпраці Спікер-Прем’єр-міністр. Ю.Тимошенко за допомогою комуністів отримує справді дієву більшість, здатну приймати антикризові закони, дієву, але нестабільну. В залежності від спрямованості законопроектів число депутатів буде коливатися. Підтримуючи Прем’єра, комуністи автоматично ризикують своїм політичним реноме, можна прогнозувати, що їх співпраця не буде довготривалою.

На даному етапі політичного протистояння, цілковиту тактичну перевагу отримує Ю.Тимошенко зі своєю політичною силою. В запеклій спікеріаді вона є безперечним переможцем. Що дає їй фігура В.Литвина? Контроль за законодавчим процесом в парламенті, забезпечення надійних тилів у разі конфронтації чи з Президентом, чи з опозиційним лідером ПР і час та можливість реабілітуватися за економічні прорахунки Уряду.

Друга причина , завдяки якій раду очолив саме В.Литвин, це небажання регіоналів йти на компроміс з пропрезидентськими силами. Компроміс, який би міг каталізувати кардинальні зміни в Уряді був відкинутий регіоналами, які „за так” не хотіли підтримувати пропрезидентську кандидатуру, а саме І. Плюща. В даний момент найбільша фракція парламенту вимушена зайняти роль відстороненого спостерігача. До чого це може призвести? По-перше, ПР, розуміючи, що вкотре стала інструментом тиску на „строптивих” нунсівців, займе більш конфронтаційну позицію відносно БЮТ, Уряду і Прем’єра зокрема. По-друге, Партія регіонів, доки у новоспеченій коаліції йдуть переговори по коаліційній угоді і після її офіційного підписання, буде шукати шляхи взаємодії з нелояльними БЮТ представниками НУНС. Можна сказати, що ПР має всі шанси стати осередком гуртування антипремє’рських сил парламенту. По-третє, можливий варіант повернення до питання дострокових виборів, однак реалізувати цей сценарій зараз майже нереально, враховуючи  те, що жодна з сил в парламенті окрім ПР на даному етапі не готові до виборів.  

Остання причина , що зробила можливим обрання В.Литвина, це хронічна неузгодженість у НУНС, які не змогли пролобіювати власну кандидатуру у спікери (І.Плюща). Взагалі представники НУНС не відрізнялися послідовністю і чіткістю позицій за весь час спікеріади. В.Ющенко, ставши почесним головою НУ, так  і не зміг  завадити пробютівським настроям однопартійців. Розбалансованість Блоку “Наша Україна” і надмірні індивідуальні амбіції її лідерів стали тими факторами, які посприяли утворенню пропремє’рської більшості. Слід відмітити, що і надалі існуватиме тенденція зменшення числа президентських симпатиків серед однопартійців, оскільки з передчасною підготовкою до президентських виборів розпочався процес тяжіння до майбутніх фаворитів президентської кампанії. Можна прогнозувати, що найближчим часом В.Ющенко розпочне тотальну реорганізацію в НУ.

Симптоматичною є позиція В.Кириленка який, піднявши питання відновлення демкоаліції, не підписав коаліційну угоду. Це за нього зробив Б.Тарасюк, керівник Народного руху, орієнтованого на БЮТ. Цей епізод показує, що прибічники Прем’єра намагались всіляко прискорити процес узаконення коаліції. Це пояснюється зокрема побоюваннями відносно того, що Президент захоче завадити створенню коаліції.

Слід відмітити те, з яким поспіхом В.Литвин оголосив про створення коаліції, а Прем’єр „на випередження ” анонсувала, що Президент не бажав коаліції і буде робити все можливе для того, щоб зруйнувати союз. Ці події показують, наскільки потрібною для Ю.Тимошенко є задекларована новодемократична більшість. Наступним кроком для прем’єра має стати наступ на керівництво непідконтрольних АМКУ і ФДМУ. На ці посади вже номінують литвинівця И.Шарова і бютівця А.Портнова відповідно. Особливо важливою в умовах дефіциту державного бюджету є посада керівника ФДМУ, з огляду на провал приватизаційних ініціатив Уряду Ю.Тимошенко. Нагадаємо, що план по приватизації на 2008 рік виконаний лише на 5 %.

Загадкою залишається те, яка кількість депутатів від НУНС буде голосувати за урядові законопроекти, адже вплив Президента залишається досить значним. Саме тому ефективність новоспеченої коаліції зараз видається досить сумнівною. Є скоріше ситуативна більшість під конкретні законопроекти, це більшість “прихильників” Тимошенко з усіх фракцій. Зрозуміло, що симпатії депутатів з різними ідеологічними поглядами річ непевна, і тому необхідно повсякчас мотивувати їх до співпраці. Час покаже наскільки Прем’єр добре винагородить і «любих друзів» з НУНС, і «вічних опозиціонерів» комуністів.

Павло Солод, політолог




Предыдущие материалы из раздела
Все можуть королі, доки вони королі
02.06.2009, 13:17
Наближення часу президентських виборів підштовхує топову політичну двійку Януковича-Тимошенко  до пошуку взаємовигідних сценаріїв спільного ...
Поворот не туди?
03.03.2009, 13:29
З входженням у зону усесторонньої соціально-економічної кризи, яка особливо загострилась на регіональному рівні, змінюється і політична повістка дня. ...
Після Мюнхену
17.02.2009, 15:32
Безумовно, світовий економічний порядок зазнав суттєвих змін під впливом глобальної фінансової кризи. Україна, як стратегічний економічний партнер і ...
Вотум зневіри
12.02.2009, 11:47
Перманентні “партизанські” сутички між ключовими політичними гравцями нарешті переросли у відкритий бій, що мав назву вотум недовіри Уряду України. ...
Ставка більша ніж газ
29.01.2009, 12:48
Україна ще не до кінця оговталась від газової війни з РФ, як розпочався новий виток внутрішньополітичного протистояння. З підписанням газової угоди ...
Хто буде перший?
24.12.2008, 20:55
Ні кінець року зі святами, ні поширення протестних настроїв серед населення не можуть вплинути  на безпрецедентне протистояння двох гілок влади. ...
Мониторинг
 Архив